Медвинська волость
Зовнішній вигляд
Медвинська волость | ||||
Центр | Медвин | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 13 524 (1886) | |||
Населення | 11 017 осіб (1886) | |||
Густота | 74.6 осіб / км² | |||
Наступники | Медвинський район | |||
Медвинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у містечку Медвин.
Станом на 1886 рік складалася з 6 поселень, 7 сільських громад. Населення — 11017 осіб (5516 чоловічої статі та 5501 — жіночої), 1707 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 8085 | 4847 |
Приватної власності | 4961 | 3078 |
Казенної власності | 168 | 158 |
Іншої власності | 310 | 208 |
Загалом | 13524 | 8291 |
Основні поселення волості:
- Медвин — колишнє власницьке містечко за 72 версти від повітового міста, 6414 осіб, 1165 дворів, 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, школа, 3 постоялих двори, 3 постоялих будинки, 14 лавок. За 2 версти — цегельний завод.
- Бране Поле — колишнє власницьке село, 853 особи, 121 двір, православна церква, школа, поштова станція, 3 постоялих будинки.
- Дибинці — колишнє власницьке село при річці Рось, 1415 осіб, 218 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки.
- Красногородка — колишнє власницьке село при річці Боярка, 393 особи, 60 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
Старшинами волості були:
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |