Мате Парлов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мате Парлов
зображення
Загальна інформація
Повне ім'яМате Парлов
Громадянство СФРЮХорватія Хорватія
Народження16 листопада 1948(1948-11-16)
Спліт
Смерть29 липня 2008(2008-07-29) (59 років)
Пула
ПохованняMonte Ghiro City Cemeteryd[1][2][3]
ПроживанняФажана[4]
Пула[5]
Імотський[5]
Професіональна кар'єра
ПоясWBC
Боїв29
Перемог24
Перемог нокаутом12
Поразок3
Нічиїх2
Аматорська кар'єра
Боїв178
Перемог162
Поразок7
Спортивні медалі
Бокс
Олімпійські ігри
Золото 1972 Мюнхен до 81 кг
Чемпіонат світу
Золото 1974 Гавана до 81 кг
Чемпіонат Європи
Срібло 1969 Бухарест до 75 кг
Золото 1971 Мадрид до 81 кг
Золото 1973 Белград до 81 кг

Мате Парлов (хорв. Mate Parlov; 16 листопада 1948(19481116) — 29 липня 2008) — югославський та хорватський боксер напівважкої ваги. Чемпіон світу серед професіоналів за версією WBC. Олімпійський чемпіон, чемпіон світу та дворазовий чемпіон Європи серед аматорів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 16 листопада 1948(19481116) року в місті Спліт.

Заняття боксом розпочав у 1963 році. Вдало виступав на любительському ринзі у напівважкій вазі. Ставав переможцем Олімпійських ігор, чемпіонату світу та двічі — чемпіонату Європи. Всього провів 178 боїв, у 162 одержав перемогу.

У фіналі чемпіонату Європи 1969 року в Бухаресті поступився радянському боксерові Володимиру Тарасенкову. У фінальному двобої чемпіонату світу 1974 року в Гавані переміг Олега Коротаєва.

Двічі, у 1976 та 1977 роках вигравав титул чемпіона Європи серед професіоналів (EBU). У 1976 році він двічі зустрічався з майбутнім чемпіоном світу Метью Шед Мухаммедом: у першому бої зазнав поразки, другий звів унічию.

7 січня 1978 році став чемпіоном світу за версією Всесвітньої боксерської ради (WBC), вигравши бій у аргентинця Мігеля Анхеля Коельйо.

2 грудня 1978 року втратив чемпіонський пояс, поступившись американцю Марвіну Джонсону.

Всього на професійному ринзі провів 29 боїв, у 24 отримав перемогу (з них 12 — нокаутом).

Після закінчення виступів перейшов на тренерську роботу, тренував збірну команду Югославії з боксу.

У 1984 році відійшов від спорту, оселився поблизу Пули, у Фажані.

Помер 29 липня 2008 року від раку легень.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]