Перейти до вмісту

Марі Лафоре

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марі Лафоре
фр. Marie Laforêt
Ім'я при народженніМайтена Марі Бріжітт Думенак
Дата народження5 жовтня 1939(1939-10-05)[1][2][…]
Місце народженняСулак-сюр-Мер, Франція
Дата смерті2 листопада 2019(2019-11-02)[4][5][…] (80 років)
Місце смертіЖенольє, Во, Швейцарія[7]
ПохованняПер-Лашез
Громадянство Франція
 Швейцарія
Alma materКурси Симона
Професіяспівачка, кіноакторка, письменниця, галеристка, студійна виконавиця, акторка, шансоньєтка, поетеса-піснярка
Кар'єра1959 —2019
IMDbID 0481030
CMNS: Марі Лафоре у Вікісховищі

Марі́ Лафоре́ (фр. Marie Laforêt, справжнє ім'я Майтена́ Марі́ Бріжі́тт Думена́к, фр. Maïténa Marie Brigitte Doumenach; 5 жовтня 1939(19391005), Сулак-сюр-Мер, департамент Жиронда, — 2 листопада 2019, Женольє, Швейцарія) — французька співачка, акторка, письменниця, галеристка, поетеса-піснярка і шансоньє.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1959 року, підміняючи хвору сестру Марі, перемогла на співочому телеконкурсі юних талантіа. Разом з Марі пішла на прослуховування до театру, де її помітив режисер Рене Клеман, що шукав героїню для свого нового фільму «На яскравому сонці» (1959). Зігравши в цій картині разом з Аленом Делоном, дівчина відразу стала знаменитістю і отримала багато ролей.

Найкращі ролі виконала в 1960-ті роки: Матильда де ла Моль в екранізації роману Стендаля «Червоне і чорне» (1961, режисер П'єр Кардинал), Марі-Шанталь в кримінальному трилері Клода Шаброля «Марі-Шанталь проти доктора Ха» (1965), Ефтікія в картині Валеріо Дзурліні «Вони йшли за солдатами» (1965), Анжела в стрічці «Левіафан» (1962, режисер Леонард Кігель). Знімалася у фільмах свого чоловіка Жана-Габрієля Альбікоко.

У 1970-х роках майже не знімалася, повністю присвятивши себе естраді.

Починаючи з 1980-х повернулася в кіно, активно знімалася в італійських фільмах і телесеріалах. Виконала знакову роль Анни Антінарі в телесеріалі Луїджі Переллі «Спрут 3» (1987). Номінувалася на «Сезар» 1988 року за виконання ролі Лотті у військовій комедії Жерара Морділла «Сміюся Фернан» (1987).

У 1978—2019 роках мешкала в Женеві і Женольє (Швейцарія). Мала швейцарське громадянство. Продовжувала працювати на естраді як виконавиця пісень, зніматися в кіно і на телебаченні.

Померла у 80 років 2 листопада 2019 року в місті Женолье [8].

Дискографія

[ред. | ред. код]

Записала 42 музичні альбоми, до яких увійшли й авторські пісні, зокрема відома «Manchester et Liverpool».[8]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

За свою акторську кар'єру знялася в 35 кінофільмах; разом — 56 ролей.[9] Серед найвідоміших ролей — роботи у фільмах «На яскравому сонці» (1960), «Златоока дівчина» (1961), «Полювання на чоловіка» (1964), «Хто є хто» (1979), «Весела Пасха» (1984), «Авантюристи» (1984) та серіалі «Спрут-3» (1987).

Рік Українська назва Оригінальна назва Країна Режисер
1960 На яскравому сонці Les amours celebres Франція — Італія Рене Клеман
1961 Знамениті любовні історії Les amours celebres Франція — Італія Мішель Буарон
1961 Дівчина із золотими очима La fille aux yeux d'or Франція — Італія Жан-Габріель Альбікокко
1961 Блюз Сен-Тропе Saint Tropez blues Марсель Мусі
1961 Червоне і чорне Le rouge et le noir П'єр Кардинал
1962 Левіафан Leviathan Леонард Кігель
1964 Полювання на чоловіка
1979 Хто є хто
1984 Авантюристи Les Morfalous Анрі Верней

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #122216377 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2019/11/03/l-actrice-et-chanteuse-marie-laforet-est-morte_6017866_3382.html
  5. https://www.radiolac.ch/a-la-une/elle-etait-geneve-marie-laforet-est-decedee/ — 2019.
  6. GeneaStar
  7. Чеська національна авторитетна база даних
  8. а б Померла знаменита французька співачка і актриса - новини кіно і музика | УНІАН. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
  9. Marie Laforêt - Filmography - Imdb.com. Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 4 листопада 2019.