Очікує на перевірку

Марія Казимира

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Казимира Луїза де Лагранж д'Аркен
фр. Marie Casimire Louise de La Grange d'Arquien
Портрет Марії Казимири
Псевдоkrólowa Polski Marysieńka[1]
Народилася28 червня 1641(1641-06-28)
Невер
Померла30 січня 1716(1716-01-30) (74 роки)
Блуа
Похованнякрипта святого Леонарда
Країна Франція
Річ Посполита
Національністьфранцуженка
Місце проживанняФранція, Польща, Україна, Італія
Діяльністькоролева Польщі
Відома завдякиМарисенька
Знання мовдавньоруська і польська
Титулкоролева Польщі
Посадакоролева-консорт, фрейліна, староста бродницькийd, староста гнівськийd і list of Lithuanian consortsd
Конфесіякатолицтво
РідЗамойські
БатькоHenri Albert de La Grange d'Arquiend
МатиFrançoise de La Châtred
Брати, сестриAnna Ludwik de La Grange d'Arquiend, Louise Marie de La Grange d'Arquiend і Maria Anna de La Grange d'Arquiend
У шлюбі зЯн Собіпан Замойський, Ян ІІІ Собеський
Діти (17)17 дітей
Автограф
Нагороди
Герб
Герб

Марія Казимира Луїза де Лагранж д'Аркен (фр. Marie Casimire Louise de La Grange d'Arquien, пол. Maria Kazimiera d'Arquien, 28 червня 1641, Невер — 30 січня, 1716, Блуа) — дружина короля Польщі, великого князя Литовського і Руського Яна ІІІ Собеського. Відома в історії Польщі під ім'ям Марисенька.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Марія Казимира, королева Польщі, великої Литви та України (1674)

Походить із французької дворянської родини (нині департамент Ньєвр (Невер). З п'ятирічного віку — у свиті королеви Марії Луїзи Неверської (королева Польщі, дружина короля Яна ІІ Казимира).

У віці 17 років шлюб із нею узяв Ян Собіпан Замойський (1627—1665), воєвода сандомирський, київський. Після смерті чоловіка його маєтності успадкував небіж — Михайло I Корибут Вишневецький (1640—1673).

До Марії Казимири залицявся Ян Собеський, який узяв із нею шлюб через шість років після смерті першого чоловіка.

Знайомства, давні зв'язки Марії Казимири при польському королівському дворі сприяли обранню Яна Собеського королем. Від шлюбу з ним мала 14 дітей. Одна з дочок Собеських (Тереса Кунеґунда) пізніше стане матір'ю Карла VII, короля Чехії, недовгого імператора Священної Римської імперії у 17421745 рр.

З листопада 1690 року була власницею Тернополя за рішенням Коронного трибуналу в Любліні[2] (за іншими даним 1694 року[3]).

Після смерті чоловіка перебралася до Риму, мешкала в палаці Цукаррі. Була доброю знайомою папи римського Інокентія ХІІ (колись нунція в Польщі). Після смерті папи римського доживала віку у Франції; померла в січні 1716 р. в замку Блуа. Прах перепоховано у крипті святого Леонарда Вавельського замку у Кракові, біля чоловіка — Яна ІІІ Собеського.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
Санкт-Петербург, Літній сад. Погруддя «Марія-Казимира»
Китайський палац Золочівського замку
Художник Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій. Королева Марія Казимира з дітьми

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чеська національна авторитетна база даних
  2. Гуцал П. Заснування Тернополя. Власники Тернополя (1540—1843) // Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 21. — ISBN 978-966-185-130-5.
  3. Горбоватий В., Гуцал П., Сеник А. Собеський Ян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 304. — ISBN 978-966-528-279-2.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Zamoyscy (01) (пол.)
  • Sobiescy (01) (пол.)