Мамина вишня

«Мамина вишня»
«Мамина вишня»
Пісня ; Ольги Павловської та Євгенії Крикун, ; Раїси Кириченко
Випущено	1978
Жанр	лірика
Мова	українська
Автор слів	Дмитро Луценко
Композитор	Анатолій Пашкевич

«Мамина вишня» — популярна українська пісня, написана у 1978 році. Музика Анатолія Пашкевича, слова Дмитра Луценка. Перші виконавиці — Ольга Павловська та Євгенія Крикун (дует).

Історія

У 1978 році Анатолій Пашкевич став одним з організаторів та першим художнім керівником Волинського народного хору. Зі спогадів композитора у Чернігові в травні 1996 року^[1]:

Це було десь у 1978 році… Пригадую, як зателефонував з Луцька Дмитру Омеляновичу Луценкові у Київ. Розповів про мамині тюльпани, про вишню, про те, як помирала мама Розмова наша дуже схвилювала поета...

Через кілька днів Дмитро Луценко приїхав у Луцьк і привіз із собою написані кілька рядків до майбутньої пісні.

Пісня призначалася для Раїси Кириченко, але вперше виконали пісню солістки Черкаського народного хору Ольга Павловська та Євгенія Крикун у палаці культури «Дружба народів» на великому концерті за участю найкращих колективів Черкаської області^[1].

Зі спогадів Раїси Кириченко^[1]:

З надією отримати нарешті пісню, як на крилах лечу скоріш до Анатолія Пашкевича… Запізнилася. Пісня була готова, та не для мене… Стало боляче… Композитор розпорядився по-іншому… Дмитро Омелянович теж хвилювався. Він присвятив мені вірш про мамину вишню, а «Мамину вишню» співали без мене.

Але згодом пісня прижилася в репертуарі Раїси Кириченко, яка двічі записали пісню (з «Росавою» у Черкасах і з «Чураївною» у Полтаві)^[1] та виконувала її майже на всіх концертах.

Слова

Знову наснилось дитинство,
Тепле, як гарна весна.
Вишня вдяглася в намисто,
Мама щаслива й сумна.
Там за село проводжала
Долю мою молоду…
Щедро мені щебетала
Мамина вишня в саду.

Вдаль голубими вітрами
Весни за обрій пливли.
Раннім туманом у мами
Коси, як дим, зацвіли.
Мати в тривогах вінчала
Щастя жадане й біду…
Радо мене зустрічала
Мамина вишня в саду.

Здавна близьке й сокровенне
Все там, аж терпне душа.
Начебто й мама до мене
Стежкою в сад поспіша.
Знов, як бувало, до столу
Кличе, лиш в хату зайду…
Ронить зацвіток додолу
Мамина вишня в саду.

Пісня любові й дитинства
В серці бринить, як струна.
Наче священна молитва
З рідного краю луна.
Та не порадує літо
Душу мою молоду…
Плаче тепер білим цвітом
Мамина вишня в саду.

Цікаві факти

У перші роки після виходу «Маминої вишні» Українське радіо одержало понад шістнадцять тисяч листів з проханнями надіслати ноти й слова або виконати пісню в день народження мами.
«Мамина вишня» була однією з найулюбленіших пісень матері Володимира Щербицького.
Наразі, це практично єдина в українській культурі пісня, на честь якої названо музей-садибу Раїси Кириченко - «Мамина вишня».

Виконання

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Костенко В. «Знову наснилось дитинство…» Як на Вкраїні виросла «Мамина вишня» / Володимир Костенко. // Дзеркало тижня. Україна. — 29 лютого 2008. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017.

Джерела

Пісні маминого серця / Упорядник Р. П. Радишевський. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2006. — 351 с.
Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. — Київ: Криниця, 2007. — 400 с.

Посилання

У пісні мамина вишня ніколи не відцвітає... [Архівовано 11 січня 2022 у Wayback Machine.]// Голос України, 20.10.2018

[ZN-1] а ^б ^в ^г Костенко В. «Знову наснилось дитинство…» Як на Вкраїні виросла «Мамина вишня» / Володимир Костенко. // Дзеркало тижня. Україна. — 29 лютого 2008. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017.

[1]