Малюк Григорій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Малюк.
Малюк Григорій Вікторович
Народився24 листопада 1948(1948-11-24)
Качанівка, Хмільницький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер22 серпня 2008(2008-08-22) (59 років)
Харків, Україна
Країна СРСР
 Україна
Alma materНаціональний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (1972)
ЗакладНаціональний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Хартрон і Завод імені В. О. Малишева
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня

Григорій Вікторович Малюк (24 листопада (за паспортом — 23 вересня) 1948, с. Качанівка Хмільницького району Вінницької області, СРСР — 22 серпня 2008, Харків, Україна) — генеральний директор «Заводу ім. В. Малишева» (Харків), водночас — в. о. заступника міністра машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України (1997-2001 рр.).

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1972 р. закінчив двигунобудівний факультет Харківського авіаційного інституту за фахом «Ядерні та плазмові силові установки»[1], у 1972-1973 рр. працював у ньому старшим інженером.

У 1973—1977 рр. — інструктор, зав. відділом Харківського міськкому комсомолу.

У 1977—1992 рр. — начальник бюро, начальник цеху, начальник виробництва, головний інженер заводу «Електроприлад» (Харків). Брав участь у розробленні та виробництві автоматичних систем керування ракетно-космічними комплексами, а також міжконтинентальними балістичними ракетами Р-36М (ракета «Сатана», ракета-носій «Дніпро»), УР-100Н (ракета «Стилет»). Також брав участь у розробці систем керування ракет-носіїв «Циклон» та «Енергія», важких космічних апаратів (модулів «Квант», «Кристал», «Природа», «Спектр» для станції «Мир») та системи автоматичного стикування для орбітальних об'єктів.

У 1992—1997 рр. — заступник голови Харківської обласної державної адміністрації.[2][3]

У 1997—2001 рр. — генеральний директор «Заводу ім. В. Малишева» (Харків), водночас — в. о. заступника міністра машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України. Під керівництвом Малюка завод відновив виробництво після тривалого періоду економічної кризи, забезпечив виконання контракту з поставки українських танків до Пакистану.

У 2001—2008 рр. — генеральний директор ТОВ «Українська технологічна компанія „Скіф“» (Харків). У той же період — голова Харківської обласної організації роботодавців «Граніт».

Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступіня (1998).

Увічнення пам'яті

[ред. | ред. код]
Меморіальна дошка на будинку де він жив

Меморіальні дошки Григорію Малюку встановлені на будинку № 82 по вулиці Сумській у Харкові, у я кому він жив[4], а також на території «Заводу ім. В. Малишева».[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ НА ЗАВОДЕ ИМ. МАЛЫШЕВА — НОВЫЙ ГЕНЕРАЛЬНЫЙ ДИРЕКТОР. ZN.ua. Процитовано 24 квітня 2020.
  2. ↑ В Харькове умер известный промышленник Григорий Малюк - Новости Харькова и Харьковской области. МГ «Объектив». archive.objectiv.tv. Процитовано 24 квітня 2020.
  3. ↑ ZakonOnline (19 жовтня 1995). Розпорядження № 370/95-рп від 19.10.1995 Про призначення Г. Малюка. zakononline.com.ua (рос.). Процитовано 24 квітня 2020.
  4. ↑ В Харькове открыли памятную доску Григорию Малюку. www.mediaport.ua (рос.). Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  5. ↑ Новости. www.rd.kh.ua. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Малюк_Григорій_Вікторович&oldid=36586539