Перейти до вмісту

Макс Заксенгаймер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Макс Заксенхеймер
Max Sachsenheimer
Народження5 грудня 1909(1909-12-05)
Німецька імперія Мюльбах, Карлсруе
Смерть2 червня 1973(1973-06-02) (63 роки)
ФРН Мерцгаузен, Фрайбург, Баден-Вюртемберг
КраїнаВеймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
ПриналежністьІмперська армія Німеччини Райхсгеер
Вермахт Вермахт
Вид збройних силСухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військпіхота
Роки служби19281945
Звання Генерал-майор
Формування5-та єгерська дивізія
Командування17-та піхотна дивізія
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою

Максиміліан Генріх «Макс» Заксенгаймер (нім. Maximilian Heinrich "Max" Sachsenheimer; нар. 5 грудня 1909, Мюльбах, Карлсруе — пом. 2 червня 1974, Мерцгаузен, Фрайбург) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-майор (1944) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1945).

Біографія

[ред. | ред. код]

15 квітня 1928 року поступив добровольцем в рейхсвер. Після навчання зарахований у 2-гу роту 14-го Баденського піхотного полку. В 1932 році направлений на офіцерські курси в Ульм і 1 липня 1934 року проведений в лейтенанти. З 1 жовтня 1938 року — командир 1-ї роти 75-го піхотного полку 5-ї піхотної дивізії, брав участь в занятті Рейнської демілітаризованої зони. Під час Польської кампанії полк перебував на франко-німецькому кордоні.

Учасник Французької кампанії. З січня 1941 року — офіцер штабу дивізії, займався питаннями транспортування. З 26 липня 1941 року — командир 2-го батальйону 75-го єгерського полку 5-ї єгерської дивізії. Учасник боїв під В'язьмою. 29 липня був важко поранений і після одужання в листопаді знову очолив свій батальйон. В кінці січня 1942 року повернувся на радянсько-німецький фронт в район старої Русси. Відзначився у боях під Дем'янськом. В жовтні 1942 року він був відправлений у шпиталь, де перебував до лютого 1943 року. З квітня 1943 року — 2-й офіцер Генштабу (квартирмейстер) штабу 5-ї єгерської дивізії. Учасник боїв під Оршею і Брест-Литовськом. З жовтня 1943 по лютий 1944 року навчався на курсах офіцерів Генштабу в Гіршбергу. З 10 вересня 1944 року — командир 17-ї піхотної дивізії. В січні 1945 року його дивізія прийняла на себе удар радянських військ на Одері і понесла важкі втрати. Відійшов з боями на Захід і здався союзникам. В 1947 році звільнений. В 1950-54 роках працював у фірмі, яка торгувала будматеріалами, а в 1955 році створив власну будівельну фірму.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.676-677 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Wien, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Williamson, Gordon (2006). Knight's Cross, Oak-Leaves and Swords Recipients 1941-45. Osprey Publishing Ltd. ISBN 1-84176-643-7.
  • Reinicke, A., Die 5. Jäger-Division – Polen, Westfeldzug 1940, Rußland, Das Ende an der Oderfront, Nebel Verlag GmbH, Eggolsheim, Deutschland, 2003
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Sachsenheimer, Max. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 18 серпня 2012. (нім.)
  • 132. Schwerterträger Max Sachsenheimer. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 18 серпня 2012. (нім.)
  • Max Sachsenheimer [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]
  • Sachsenheimer, Maximilian Heinrich «Max» [Архівовано 11 грудня 2008 у Wayback Machine.] — нагороди генерал-майор Заксенхеймера (англ.)

Примітки

[ред. | ред. код]


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал-лейтенант
Ріхард Ціммер

командир 17-ї піхотної дивізії

4 вересня 1944 — 8 травня 1945
Наступник:
капітуляція