Макадамія
| Макадамія | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Листя і горіхи Macadamia integrifolia
| ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Macadamia claudiensis | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Макада́мія (Macadamia, австралійський горіх) — рід рослин родини протейні.
Існує 9 видів макадамії, п'ять з них ростуть тільки в Австралії. Два види культивуються, плантації макадамії є в Австралії, у Каліфорнії, у Домініканській Республіці[1], у Бразилії, у Південній Африці, на Гаваях.
Рід названий ботаніком Фердинандом фон Мюллером на честь його друга, хіміка Джона Макадама. Природно, це було не єдине ім'я, якого удостоїлася рослина. Ці горіхи називають також «муллімбімбі», «бумера», «кіндал-кіндал». Саме тому тривалий час диво-горіх мав різні імена, і лише після 1930 року, коли в Австралії була створена Асоціація любителів макадамії, всюди закріпилася єдина назва, дана фон Мюллером.
Макадамія — це дерево до 15 м заввишки з гладкими, шкірястими листками. Як правило, воно починає давати врожай (приблизно 100 кілограмів горіхів) лише на сьомому-десятому році життя. Батьківщина макадамії — Австралія, де її горіхи вважаються священними: адже вони допомагають при мігрені, хворобах кісток і авітамінозі. Крім того, ці горішки добре виводять холестерин з організму.
Квіти макадамії — дрібні, білувато-кремові або рожеві, вони розпускаються на довгому пониклому суцвітті, що нагадує колос або качан. Мають ніжний солодкуватий аромат. Горіхи зазвичай достигають у період між березнем і вереснем, але іноді плодоносіння відбувається цілорічно.
Горіхи рослини майже ідеально кулястої форми, зазвичай 1,5–2 см в діаметрі, вкриті шкірястою двостулковою оболонкою зеленувато-коричневого кольору, тверді, з ядром, що погано відокремлюється від шкаралупи. Крім того, їх врожай дуже непросто збирати. Тому макадамія є найдорожчими горіхами у світі[2].
Макадамія надає перевагу жирному, не дуже кислому, добре дренованому ґрунту, вона досить стійка до природних примх і може рости на висотах до 750 м над рівнем моря, витримуючи досить низьку для цього кліматичного поясу температуру до +3 °С. Основний ворог макадамії — сильні океанічні вітри ураганної сили, які можуть завдати шкоди плантаціям, погубивши чимало дерев. Природними запилювачами макадамії є бджоли, які не тільки чудово справляються з поставленим завданням, але і роблять з пилку і нектару чудовий запашний мед.
З появою в Австралії перших європейців, які швидко розкуштували незвичайний горіх, макадамія стала мало не єдиною «валютою» при обмінній торгівлі з місцевими племенами. До того ж розбещені делікатесами Європа і Америка були зачаровані смаком цього горіха. За макадамією почалося справжнє полювання. Однак збір врожаю вручну не міг принести скільки-небудь суттєвих доходів. Справа в тому, що одній людині під силу зірвати лише 150 кг горіхів на день. Справжньою революцією в цій області став винахід австралійських учених спеціальної машини, призначеної для збирання цих дарів природи. «Диво техніки» за 8 годин роботи здатне було зібрати до 3 т ласощів.
На початку 1960-х років горіхова індустрія в Австралії розгорнулася на повну силу. Цьому передували багаторічні дослідження в галузі вирощування дерев у розплідниках, селекції, збирання та зберігання макадамії. Коли ж у 1970 році на південному сході штату Квінсленд були висаджені 80 000 кущів горішнику, багато австралійців стали вкладати гроші в зростаючу промисловість. Цьому значною мірою сприяло те, що «горіхові» інвестиції заохочувалися державою — вони не обкладалися податками. І 1972 року жителям континенту вдалося зібрати вже 70000 т плодів, а в наші дні (2000-ні) виробництво горіхів становить 40 тисяч тонн на рік при загальносвітовому виробництві близько 100 тисяч тонн.
В даний час макадамію вирощують у багатьох країнах з тропічним кліматом і тому ці горіхи стають все відомішими і доступними, а ціна їх щорічно знижується.
Горіхи містять ефірну олію, багаті на вітаміни В і РР, багато жирів і мають високу калорійність. За смаком макадамія нагадує лісовий горіх. Великі ядра зазвичай підсмажують і покривають карамеллю або шоколадом, а маленькі та подрібнені додають в салати і страви з морепродуктів або витискають з них олію. Цінителі супроводжують трапези з участю макадамії хересом і кавою. Вважається, що ці напої відтіняють смак горіха.
Їх рекомендується вживати при ангіні, артритах, схильності до пухлинних захворювань. Жири макадамії містять мононенасичену пальмітинову кислоту, що міститься в шкірі людини, але майже не зустрічається в інших рослинах. Цим жир макадамії нагадує норковий жир. А своїми антиоксидантними властивостями він більше нагадує рослинний віск, який хоча і зустрічається в рослинному світі, однак частіше за все у вигляді воскових нальотів, які зібрати неможливо.
Тому жир макадамії є ідеальним засобом для догляду за сухою, шорсткою шкірою, прекрасно зволожує і пом'якшує шкіру, роблячи її здоровою та красивою і дуже цінується в парфумерії.
Горіхи макадамії отруйні для собак, внаслідок вживання яких вони слабнуть і не можуть встояти на лапах протягом 12 годин після прийому їжі. Відновлення зазвичай проходить протягом 48 годин.
- ↑ Dominican Republic exports macadamia for the first time. dominicantoday.com. 2 лютого 2021. Процитовано 29 травня 2023.(англ.)
- ↑ Найдорогоцінніші напої з горіхів. Архів оригіналу за 17 вересня 2010. Процитовано 23 листопада 2010.(рос.)
- Bittenbender, H. C. and H. H. Hirae. 1990. Common Problems of Macadamia Nut in Hawaii Research Extension Series 112. College of Tropical Agriculture and Human Resources, HITAHR, University of Hawaii.