Перейти до вмісту

Ліщинський Омелян Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Омелян Юрійович Ліщинський
Народження13 грудня 1913(1913-12-13)
Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Смерть5 квітня 1986(1986-04-05) (72 роки)
 Львів, Українська РСР, СРСР
ПохованняЛичаківський цвинтар
Національністьукраїнець
КраїнаАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща ПольщаСРСР СРСР
Жанрживопис, графіка
НавчанняВаршавська академія мистецтв
Діяльністьхудожник
Роки творчості19381983
ВпливМечислав Котарбінський
У шлюбі зМирослава Ліщинська
ДітиЛюбарт

Гробівець родини Ліщинських

Омелян Юрійович Ліщинський (16 грудня 1913, Львів — 5 квітня 1986, Львів) — український (львівський) живописець, графік, емальєр, педагог. Батько художника Любарта Ліщинського.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 16 грудня 1913 року у Львові. У 1937 році закінчив відділ декоративного мистецтва та художнього промислу Державної технічної школи у Львові. Далі було навчання у Варшавській академії мистецтв (клас професора Мечислава Котарбінського), яку закінчив у 1939 році[1].

По закінченню академії у 19401941 роках працював науковим співробітником картинної галереї та мистецько-промислового музею у Львові. У 19411944 роках викладав у львівській художньо-промисловій школі. По війні на базі художньо-промислової школи створено художнє училище, де Ліщинський викладав у 19441945 роках. У 1944—1948 роках займав посаду відповідального секретаря львівської організації Спілки радянських художників України. Потім протягом 19461973 років викладав у Львівській дитячій художній школі (нині — Львівська дитяча художня школа імені Олекси Новаківського)[1]. Мешкав у Львові в будинку на вул. Транспортній, 8[2].

Учасник художніх виставок від 1942 року. Персональні — у Львові (1984, посмертні — 2002, 2013 роках)[1].

Ранні живописні пейзажі позначені впливом постімпресіонізму, польського колоризму. У 1940—1950-х роках картини набули реалістичних ремінісценцій. Пізніше Ліщинський більше уваги приділяв кольору. Створював шаржі, малюнки олівцем, фломастером, аквареллю та гу­­ашшю, аплікації, вітальні листівки. Емалі Ліщинського відзначаються високою виконавською культурою, тонкою градуйованістю світлоколірних. співвідношень[1].

Помер 5 квітня 1986 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 54.[3]

Основні твори

[ред. | ред. код]

Живопис

[ред. | ред. код]
  • 1938 — «Краєвид», «Колгосп­ниця»;
  • 1940 — «Робітниця»;
  • 1945 — Краєвид під Львовом», «Марко», «Ранок», ескіз для гобелена «Смерть О. Довбуша»;
  • 1946 — «Жіночий портрет»;
  • 1947 — «Львів. Державний медичний інститут»;
  • 1954 — «Пейзаж із Ясеня»;
  • 1958 — «Раковецьке подвір'я», «Пейзаж із Раківця»;
  • 1960-ті — «Мотив із Дземброні»;
  • 1960 — «Гуцульський натюрморт», «Карпатський пейзаж»;
  • 1967 — «Пейзаж із Рахівщини»;
  • 1968 — «Гори»;
  • 1971 — «Пейзаж із Яворова»;

Графіка

[ред. | ред. код]
  • 1936 — проєкт оформлення гральних карт;
  • 1952 — «Білгород-Дністровський», «Біля причалу», «Лиман», «Гурзуф»;
  • 1962 — «Яворів»;
  • 1983 — «Кримський мотив. Гурзуф», «Натюрморт», «Натюрморт із квітами»; аплікація «Декоративний натюрморт».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Р. М. Яців. Ліщинський Омелян Юрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
  2. Українські радянські художники, 1972, с. 269.
  3. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 306. — ISBN 966-8955-00-5.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Омелян Ліщинський. art.lviv-online.com. АртЛьвівОнлайн. Архів оригіналу за 12 квітня 2024. Процитовано 29 вересня 2024.
  • Ольга Кузьмович Омелян Ліщинський // Свобода. — 1986. — 4 квітня.
  • Омелян Ліщинський. art.lviv-online.com. Ізборник. Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 29 вересня 2024.