Ліське повстання (1932)

Ліське повстання або Селянські виступи в Ліському повіті (пол. Powstanie leskie) — збройний виступ, переважно українських селян в якому протягом 19 червня - 9 липня 1932 року взяли участь понад 30 000 селян Ліського, Добромильського, Турківського і Сяноцького повітів Львівського воєводства ^[1] проти свавілля поміщиків та політики санаційного режиму Польської республіки.

Передумови

Ситуація у Польській Республіці на початку 1930-х років зумовлювалася кількома обставинами. Перш за все, складне становище польської економіки, після різкого спаду внаслідок Великої депресії, що призвело до падіння макроекономічних показників, зниження соціальних стандартів та високого рівня безробіття. Економічна криза характеризувалася нестачею продовольства у селі, безробіттям серед працюючого населення, а стрімке падіння цін на сільськогосподарську продукцію водночас із її стрімким зростанням на промислову продукцію пришвидчували процес зубожіння села. Другим важливим фактом було низьке соціально-політичне становище селянства у політичній системі Другої Речі Посполитої, яке становило переважну більшість серед польських громадян українського походження. Через це проблема складного соціального становища поєднувалася з напруженими міжнаціональними відносинами між правлячою польською більшістю та українською меншістю^[2].

На думку Єжи Ґедройця, який у цей час працював у прес-бюро Ради Міністрів, саме непродумана соціальна, аграрна та національна державна політика санаційної влади була основною причиною Ліського повстання^[3].

Ліське повстання було частиною більшої хвилі виступів селян по всій території Другої Речі Посполитої. Можна згадати хоча б інциденти в Малопольському воєвідстві (в Люблі неподалік Коросна) або в Лапанові коло Бохні. Не можна нехтувати й можливістю аґітації (як з боку українських, так і польських організацій), яка в тодішніх обставинах «промовляла» до населення, потрапляючи на дуже податливий ґрунт, але нема жодних історичних джерел, які б цю версію підтверджували^[4].

Перебіг

Безпосереднім приводом Ліського повстання була спроба запровадити трудову повинність для селян для ремонту доріг під виглядом «свята праці» (пол. Święto pracy). Це форма громадських робіт, які започаткував у м. Риманів та околицях графа Ян Непомуцен Потоцький, власника риманівських земель. Вони полягали у тому, що кожен селянин мав безкоштовно відпрацювати протягом року один день на будівництві громадських споруд — доріг, мостів, народних домів, шкіл тощо для потреб ґміни.

Повстання тривало від 19 червня до 9 липня 1932 і охопило понад 30 тис. селян 19 сіл Ліського, а також Турківського, Сяноцького і Добромильського повітів.

Див. також

Примітки

↑ Карпенко О. Ю. Селянські повстання в Польщі в 1932-1933 рр. - К., 1955. -С.54-55, 78-79
↑ Радь Тарас. Висвітлення Ліського повстання у львівській періодиці 1932 року
↑ Ґедройць Єжи. Автобіографія у чотири руки / Упорядкування та післямова К.Пом'яни. Пер. з пол. Л.Лисенко. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2015. — с.53
↑ Ставаж Анна. Селянські заворушення в Ліському повіті влітку 1932 р. // Тижневик «Наше Слово» № 32, 12.08.2012

Джерела

Ставаж Анна. Селянські заворушення в Ліському повіті влітку 1932 р. // Тижневик «Наше Слово» № 32, 12.08.2012
Радь Тарас. Висвітлення Ліського повстання у львівській періодиці 1932 року
Wzmianka o zrywie leskim na stronie opisującej historię Sądu Rejonowego w Lesku [Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Карпенко-1] Карпенко О. Ю. Селянські повстання в Польщі в 1932-1933 рр. - К., 1955. -С.54-55, 78-79

[2] Радь Тарас. Висвітлення Ліського повстання у львівській періодиці 1932 року

[3] Ґедройць Єжи. Автобіографія у чотири руки / Упорядкування та післямова К.Пом'яни. Пер. з пол. Л.Лисенко. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2015. — с.53

[4] Ставаж Анна. Селянські заворушення в Ліському повіті влітку 1932 р. // Тижневик «Наше Слово» № 32, 12.08.2012

[1]

[2]

[3]

[4]

п о р Змови, повстання та протести в Україні (з XV ст.)
XV ст.	Бакотське повстання (1431–1434) • Повстання Лева (1457) • Змова князів (1481) • Повстання Мухи (1490—1492)
XVI ст.	Повстання Глинського (1508) • Брацлавське і вінницьке повстання міщан (1541) • Білоцерківське повстання міщан (1589) • Повстання Косинського (1591—1593) • Повстання Наливайка (1594) • Брацлавське повстання (1594—1595)
XVII ст.	Повстання Жмайла (1625) • Повстання Федоровича (1630) • Повстання Сулими (1635) • Повстання Павлюка (1637) • Повстання Острянина (1638) • Хмельниччина (1648—1657) • Повстання дейнеків (1657—1658) • Повстання Пушкаря та Барабаша (1657—1658) • Повстання Богуна (1659) • Переяславське повстання (1666) • Батуринська змова (1672) • Повстання Петрика (1692—1693)
XVIII ст.	Повстання Палія (1702—1704) • Гайдамацькі повстання (1734, 1750) • Кліщинське повстання (1767—1770) • Повстання в Запорізькій Січі (1768) • Коліївщина (1768—1769) • Турбаївське повстання (1789—1793) • Повстання Деніски (1797)
XIX ст.	Повстання бузьких козаків (1817—1818) • Чугуївське повстання (1819) • Повстання Чернігівського полку (1826) • Шебелинське повстання (1829) • Чумний бунт у Севастополі (1830) • Листопадове повстання у Правобережній Україні (1830—1831) • Галицьке повстання (1846) • Революція в Галичині (1848) • Львівське повстання (1848) • Київська козаччина (1855) • Січневе повстання на Правобережній Україні (1863—1864) • Чигиринська змова (1877) • Страйк робітників Альбертівського рудника (1895)
XX ст.	Чечелівська республіка (1905) • Шулявська республіка (1905) • Дебальцевське збройне повстання (1905) • Повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» (1905) • Повстанський рух у Старобільському повіті (1917—1921) • Жовтневе повстання у Києві (1917) • Листопадове повстання у Києві (1917) • Січневе повстання у Києві (1918) • Антигетьманське повстання (1918) • Бердянське повстання (1918) • Таращанське повстання (1918) • Махновський рух (1918—1921) • Хотинське повстання (1919) • Васильківське повстання (1919) • Куренівське повстання (1919) • Григор'ївське повстання (1919) Баштанська республіка• Холодноярська республіка (1919—1922) • Зазимське повстання (1920) • Бориспільське повстання (1920) • Легедзинське повстання (1920) • Медвинське повстання (1920—1921) • Ямпільське повстання (1921) • Татарбунарське повстання (1924) • Батятицькі страйки (1928—1929) • Павлоградське повстання (1930) • Повстання селян Шепетівської округи (1930) • Драбівське повстання (1931) • Ліське повстання (1932) • Чортківське повстання (1939) • УПА (1943—1954) • Заворушення в Одесі (1960) • Бунт у Кривому Розі (1963)• Масові заворушення у Дніпродзержинську (1972) • Страйки шахтарів Донбасу (1989—1990) • Революція на граніті (1990) • Похорон патріарха Володимира (1995) • Україна без Кучми (2000—2001)
XXI ст.	Україна без Кучми (2000—2001) • Повстань, Україно! (2002—2003) • Помаранчева революція (2004) • Пам'ятай про газ… (2005—2006, 2009) • АнтиТабачна кампанія (2010—2012) • Протести за право на мирні зібрання в Україні (2010—2013) • Ні поліцейській державі (2010) • Займіться ділом, а не язиком! (2010—2012) (Помста за розкол країни (2012)) • Податковий майдан (2010) • Проти деградації освіти (2011—2013) (Кампанія на захист ЗНО (2013)) • Україна проти Януковича (2012) • Вставай, Україно! (2013) • Протести у Врадіївці (2013) • Не купуй російське! (з 2013) (Бойкот російського кіно (з 2014)) • Євромайдан / Революція гідності (2013—2014) • Тарифний Майдан (2015) • Акції за прискорення реформ (2017—2018) • Акції протесту, пов'язані з темою убивства Михайла Медведєва (2016) • Протести євробляхарів (2018) • Шкільний страйк заради клімату (2019) • Червоні лінії (2019) • Протести через вбивство Кирила Тлявова (2019) • «Аваков — чорт» (2019—2021) • Ні капітуляції! (2019—2020) • Ні - продажу землі (2019—2020) • #SaveФОП (2019—2021) • Тарифний Майдан (2021) • Протести проти вакцинації (2021) • Гроші на ЗСУ (2023)