Ля мінор
| Позначення | |
|---|---|
| Англійською | A minor |
| Німецькою | A-Moll |
| Пов'язані тональності | |
| Паралельна | До мажор |
| Домінанта | Мі мінор |
| Субдомінанта | Ре мінор |
| Приключові знаки | |
| Дієзів | - |
| Бемолів | - |
| Гама | |
| A, B, C, D, E, F, G | |
Ля мінор (A minor, A-Moll) — мінорна тональність, тонікою якої є звук ля[1]. Гама ля мінор містить звуки:
ля - сі - до - ре - мі - фа - соль
A - B - C - D - E - F - G.
Паралельна тональність — до мажор, однойменний мажор — ля мажор. Ля мінор не має жодного знаку біля ключа.
- Й. С. Бах — Прелюдія і фуги з 1-го та 2-го томів ДТК
- В.А. Моцарт - Соната для фортепіано № 8
- М. Березовський — концерт «Не імами іния помощи»
- А. Ведель - концерти «Спаси мя, Боже, яко внидоша води до душі моєя», «Помилуй мя, Господи, яко немощен єсьм»[2][3]
- Е. Гріг — Концерт для фортепіано з оркестром
- Ф. Шопен -
- Етюди Op. 10 № 2, Op. 25, №. 4, № 11
- Прелюдія №2
- Н. Паганіні - Каприс №24
- М. Лисенко - Соната для фортепіано op.16
- C. В. Рахманінов
- ↑ Юцевич, Ю. Є. (2003). Музика: Словник-довідник. Тернопіль: Навчльна книга Богдан. с. - 75. ISBN 966-7924-10-6. OCLC 53005372.
- ↑ Л. Корній. Історія української музики. Т.2. — К. ; Харків; Нью-Йорк: М. П. Коць, 1998. — с.307
- ↑ Назви концертів транслітеровано за: Куземська Ганна. Якою мовою молилася давня Україна : Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів / рецензенти: Епіфаній (Думенко), Григорій Півторак. — Вид. 2-ге, доопрацьоване і значно доповнене. — К. : КЖД «СОФІЯ», 2012. — 112 с. — ISBN 978-966-2374-38-4.
У червоному просторі подані мажорні тональності, у зеленому — мінорні. Теоретично існуючі, але не використовані в практиці енгармонічні тональності записані дрібним шрифтом. У зовнішньому шарі показані відповідні даній тональності ключові знаки. | ||
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |