Луньков Микола Митрофанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луньков Микола Митрофанович
Народився7 січня 1919(1919-01-07)
село Павловка, тепер Новодеревенського району Рязанської області, Російська Федерація
Помер26 січня 2021(2021-01-26)[1] (102 роки)
ПохованняТроєкуровське кладовище
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьдипломат
Alma materВища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Знання мовросійська
ПартіяКПРС
Нагороди

Микола Митрофанович Луньков (7 січня 1919(19190107), село Павловка, тепер Новодеревенського району Рязанської області, Російська Федерація — 26 січня 2021, Москва) — радянський діяч, дипломат, надзвичайний і повноважний посол СРСР у Норвегії, Великій Британії, Мальті, Італії. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1976—1981 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1990 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в багатодітній селянській родині. У 1936—1937 роках — завідувач хати-читальні в Рязанській області.

У 1937—1943 роках — токар, секретар комітету ВЛКСМ, помічник начальника цеху Московського автомобільного заводу імені Сталіна в Москві та Ульяновську. Навчався на вечірньому факультеті Московського автомеханічного інституту.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1943—1945 роках — співробітник ІІІ-го Європейського (Німецького) відділу Народного комісаріату закордонних справ СРСР.

У 1944 році екстерном закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У 1945—1946 роках — співробітник апарату політичного радника Союзної контрольної комісії в окупованій Австрії.

У 1946—1949 роках — 1-й секретар місії, тимчасовий повірений в справах СРСР у Швейцарії.

У 1949—1951 роках — помічник завідувача відділу Міністерства закордонних справ СРСР. У 1951—1952 роках — помічник міністра закордонних справ СРСР Андрія Вишинського.

У 1952—1954 роках — заступник політичного радника Союзної контрольної комісії в окупованій Німеччині; радник з питань зовнішніх зносин Верховного комісара СРСР у Німеччині.

У 1954—1957 роках — радник посольства СРСР у Швеції.

У 1957 році — заступник завідувача відділу міжнародних організацій МЗС СРСР. У 1957—1959 роках — заступник завідувача III-го Європейського відділу МЗС СРСР.

У 1959—1962 роках — завідувач відділу Скандинавських країн МЗС СРСР.

20 січня 1962 року — 18 січня 1968 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Норвегії.

У 1968—1971 роках — завідувач відділу з культурних зв'язків із зарубіжними країнами МЗС СРСР.

У 1971—1973 роках — завідувач II-го Європейського відділу і член колегії МЗС СРСР.

12 травня 1973 року — 19 листопада 1980 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Великій Британії і на Мальті (за сумісництвом).

19 листопада 1980 — 12 квітня 1990 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Італії. Сприяв укладенню дипломатичних відносин між СРСР і Ватиканом.

З 1990 року — у відставці, на пенсії в Москві.

Працював консультантом Міністерства закордонних справ Російської Федерації.

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]