Перейти до вмісту

Лошнів

Координати: 49°21′43″ пн. ш. 25°43′4″ сх. д. / 49.36194° пн. ш. 25.71778° сх. д. / 49.36194; 25.71778
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Лошнів
Герб
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Теребовлянська міська громада
Код КАТОТТГ UA61040470140023826
Основні дані
Засноване до 1564
Населення 1270[1]
Площа 6,559 км²
Густота населення 216,34 осіб/км²
Поштовий індекс 48133[2]
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°21′43″ пн. ш. 25°43′4″ сх. д. / 49.36194° пн. ш. 25.71778° сх. д. / 49.36194; 25.71778
Середня висота
над рівнем моря
270[3] м
Водойми р. Гнізна
Відстань до
районного центру
10 км
Місцева влада
Адреса ради 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а
Карта
Лошнів. Карта розташування: Україна
Лошнів
Лошнів
Лошнів. Карта розташування: Тернопільська область
Лошнів
Лошнів
Мапа
Мапа

CMNS: Лошнів у Вікісховищі

Ло́шнів — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільському районі Тернопільської області. Населення — 1270 осіб (2021). До 2015 орган місцевого самоврядування — Лошнівська сільська рада

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на березі річки Гнізна, у місці впадання в неї річки Боричівка. Знаходиться на відстані 7 км від залізниці Тернопіль-Теребовля.

Історія

[ред. | ред. код]

Археологічні дослідження свідчать про те, що територія села була заселена ще в VI—X ст. до н. е. Тут також знайдено рештки давнього городища, різні знаряддя праці: кам'яні сокири, ручні рубила, бронзові та залізні наконечники для списів тощо. Це вказує, що поселення належить до часів палеоліту.

Згадується 6 грудня 1445 року в книгах галицького суду.[4]

У 1888 році в селі було збудовано церкву. У 1999 її розписував український художник Бурд Ярослав Антонович.

За часів польської окупації село заселили поляки. Етнічний склад Лошніва за переписом 1935 року: 3200 — поляки, 523 — українці, 31 — євреї. У 1945 році в Лошневі поселили жінок та дітей, які вціліли під час бійні у Павлокомі.[5]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[6]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[7]

Політика

[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019

[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610847, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Релігія

[ред. | ред. код]
Церква Різдва Пресвятої Богородиці, ПЦУ

Сучасний храм Різдва Пресвятої Богородиці — перебудований Будинок культури.

Найбільші жертводавці: Володимир Федчишин, Іван Пришляк, Микола Грибик, Михайло Кобель, Степан Осарчук, Іван Мельничук, Володимир Олійник, Діонозій Петрович, Володимир. Сирляк, Віктор Тимощук, Зиновій Весельський, Євген Скіп, Марія Мідяник, Любов Мішук, Катерина Барицька, Павліна Іваніцка, Марія Щипанська, Євгенія Капуста, Надія Анто-нюк та багато інших.

Парохи: о. Валерій Пашко (1991), о. Петро Душний, о. Степан Татарин, о. Михайло Ковта (з серпня 2008).[10]

Пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

Пам'ятник Тарасові Шевченку

[ред. | ред. код]

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташований біля церкви напроти будинку культури.

Встановлений 1914 р. Робота самодіяльних майстрів.

Матеріал — Камінь.

Хрест – 0,9 м, постамент – 2,7 м.[11][12]

Мікротопоніми

[ред. | ред. код]

Назви піль: Бабільонія, Дівоча гора, Кривда, Новий Світ, Свиня[13]

Поширені прізвища

[ред. | ред. код]

Альбрехт, Бабчишин, Бомбас, Відзя, Ганчар, Джус, Кашицький, Кордзак, Лящинський, Матла, Миськів, Мушинський, Пасіка, Претентор, Свірський, Сухецький, Шингера, Шупер, Панас, Щепанський[13]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Відео

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Паспорт громади
  2. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. ВПЗ Лошнів Тернопільської дирекції. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  3. Прогноз погоди в с. Лошнів. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 12 квітня 2022.
  4. Akta grodzkie i ziemskie. — T. 12. — S. 144, № 1616 [Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
  5. Барбарек Є. Болем наповнене моє серце /Паньків М., Місило Є. Павлокома 3. ІІІ. 1945. Даровано життя, щоб правду розказати. Лодзь,2006, -С.149, 183
  6. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  9. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  10. с. Лошнів. Храм Різдва Пресвятої Богородиці // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 329. : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.
  11. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 98. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  12. Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
  13. а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — С. 174.
  14. Чура Сергій Васильович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]