Лопатепері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лопатепері
Час існування: пізній силур–наш час,
425 - 0 млн років тому[1]
Латимерія коморська (Latimeria chalumnae)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)

Euteleostomi

Клас: Лопатепері (Sarcopterygii)
Romer, 1955
Підгрупи
Посилання
Вікісховище: Osteichthyes
Віківиди: Sarcopterygii
EOL: 8909
ITIS: 161048
NCBI: 8287
Fossilworks: 266392

Лопатепері (Sarcopterygii) — група (в ранзі класу або підкласу) хребетних надкласу хоанових (Choanata).

Наукова назва утворена від грец. σαρξ («м'ясо», «плоть») + πτερυξ («плавець»).

Філогенія

[ред. | ред. код]
Відмінності плану будови та форми тіла лопатеперих (Sarcopterygia) і променеперих (Actinopterygia). План будови променеперих став основою плану будови тетрапод: широке тіло, парні легені, з'єднані з кишковою трубкою, парні кінцівки з членистим внутрішнім скелетом. Актиноптеригії — похідна від ранніх пузирних група, план будови якої розвивався на основі тих самих ознак, що і план будови лопатеперих.

Лопатеперих традиційно розглядали як підклас класу Кісткові риби (Osteichthyes), що складається з целекантових (Coelacanthimorpha) та дводишних (Dipnoi). У таксономії (і відповідно, в номенклатурі) групу лопатеперих протиставляли іншим «кістковим рибам» — променеперим (Actinopterygii).

Сучасні уявлення про філогенетичні взаємини хоанових (Choanata) і місце лопатеперих (Sarcopterygia) на схемі ймовірних родинних стосунків сучасних груп. Ліворуч від схеми вказано назви традиційних великих класів, прийняті у давніх настановах із зоології та сучасних оглядах з іхтіології (напр.: Nelson, 1994), праворуч — назви клад, що визнаються у всіх сучасних кладистичних реконструкціях філогенезу хордових.

Сучасна таксономія, яка дотримується засад кладистики, у тому числі принципу монофілії, визначає лопатеперих як самостійну кладу хребетних, яка включає тетрапод (Tetrapoda), тобто типових наземних хребетних. Ця монофілетична група (клада) отримала назву хоанових (Choanata). Інколи в описах систематики хребетних таксон «хоанових» замінюють розширеним розумінням таксона Чотириногих (тобто Tetrapoda) і розглядають лопатеперих як вихідну групу всіх чотириногих (наземних) хребетних. Ця широка трактовка виходить з того, що плавці лопастеперих риб за своєю будовою настільки схожі з кінцівками чотириногих, що ці «риби» (ще від девонського періоду) вважаються їхніми прямими пращурами.

Sarcopterygii

Onychodontiformes

Coelacanthimorpha (Actinistia)

Rhipidistia
Dipnomorpha

Porolepiformes

Dipnoi

Tetrapodomorpha

Rhizodontida

Osteolepiformes

Elpistostegalia

Tetrapoda (наземні хребетні)


Докладно природна історія сучасних кистеперих описана у статті про целакантів.

Систематика

[ред. | ред. код]
Таксономічне багатство і структура ймовірних родинних стосунків сучасних груп лопатеперих (Sarcopterygia) — найпримітивніших хоанат (Choanata).

Систематика лопатеперих за Nelson et al. (2016)[2]:

Поширення

[ред. | ред. код]

Лопатепері були доволі різноманітною групою у палеозойських (і частково пізніших) фаунах, як морських, так і прісноводних, проте за чисельністю ніколи не були в домінуючих групах тварин. Сучасне поширення обмежене переважно субтропічними районами південної півкулі (Африка, Австралія, Південна Америка). Сучасні дводишні поширені виключно у внутрішніх континентальних водоймах, натомість кистепері відомі лише з прибережних відносно глибоководних ділянок Індійського океану (біля Африки та Південно-Східної Азії).

Наукове значення

[ред. | ред. код]

Лопатепері є ключовою групою в еволюції наземних хребетних, і дослідження їхніх морфологічних особливостей дозволило сформулювати низку гіпотез щодо формування групи тетрапод та закономірностей освоєння хребетними суходолу, у тому числі формування наземних органів чуття (зокрема, середнього вуха), членистих кінцівок, легеневого дихання тощо.

Морфологічні особливості

[ред. | ред. код]

Клас об'єднує постійноводних хребетних (рибоподібних), що зберігають низку ознак, архаїчних для щелепноротих загалом. У них, зокрема, є пружна хорда, що оточена сполучнотканинною оболонкою. Тіла хребців присутні лише у хвостовому стеблі, в інших частинах осьового скелету є лише парні верхні дуги. Хвіст у лопатеперих — гетероцеркальний (у викопних форм) або дифіцеркальний (у сучасних видів). У кишечнику зберігся спіральний клапан, є клоака, в яку відкриваються кишка, протоки нирок та гонад; серце з розвиненим артеріальним конусом.

Особливістю лопатеперих є будова парних кінцівок та дихальної системи. Опорні лопаті грудних та черевних плавців — довгі та рухомі, їх внутрішній скелет складається з довгих кісток і по суті є бісеріальним. Як вирости черевної сторони стравоходу розвинуті 1–2 комірчасті міхурі, що виконують функцію дихання. Повітроводний шлях формується завдяки появі внутрішніх ніздрів — хоан, через які повітря поступає з ніздрів у ротову порожнину. Відбувається формування окремого легеневого кола кровообігу та відповідний поділ передсердя на два відділи. Череп — амфі- або аутостилічний. Тіло вкрите космоїдними або (вторинно) кістковими лусками.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Zhao, W.; Zhang, X.; Jia, G.; Shen, Y.; Zhu, M. (2021). The Silurian-Devonian boundary in East Yunnan (South China) and the minimum constraint for the lungfish-tetrapod split. Science China Earth Sciences. 64: 1784—1797. doi:10.1007/s11430-020-9794-8. S2CID 236438229. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
  2. Joseph S. Nelson, Terry C. Grande, Mark V. H. Wilson. Fishes of the World, 5th Edition. John Wiley & Sons, 2016, pp. 102-111 ISBN 978-1-118-34233-6

Література

[ред. | ред. код]