Лисичка (сузір'я)
| Лисичка | |
|---|---|
 | |
| Латинська назва | Vulpecula |
| Род. відмінок | Vulpeculae |
| Скорочення | Vul |
| Пряме піднесення | 20год хв |
| межі | від 18год 52хв до 21год 25хв |
| Схилення | 25° ' |
| межі | від 19° 10' до 29° ' |
| Площа | 286 кв.град.(55) |
| Зорі | 0 яскравіших від 3m 25 яскравіших від 5,5m |
| Найяскравіша зоря | Альфа Лисички 4,44m |
| Метеорні потоки | немає |
| Суміжні сузір'я | |
| Спостерігається в широтах між +90° i −61° Увечері найкраще спостерігати протягом серпня | |
| Існує з 1690. Запропоноване Гевелієм | |
Лиси́чка (лат. Vulpecula) — сузір'я північної півкулі зоряного неба.
Нове сузір'я. Введено Яном Гевелієм у 1690 році під ім'ям Vulpecula cum Ansere — Лисичка з гускою. У його атласі «Уранографія» сузір'я зображувалося лисицею, що тримає в пащі гуску. Сам Гевелій так коментує сузір'я: «Лисиця — це хитра, жорстока, жадібна і ненажерлива тварина, схожа цим на орла» — Лисичка знаходиться поруч із сузір'ям Орла. Пізніше Гуску іноді виділяли як окреме сузір'я, але ця практика не отримала визнання, а назва скоротилася до просто Лисички.
Сузір'я не містить зірок, яскравіших 4-ї зоряної велични. Найяскравіша зоря — α Лисички — червоний гігант із значенням зоряної величини 4,44, знаходиться на відстані 297 світлових років. Зоря є оптично подвійною, у бінокль можна розрізнити її компоненти. Також має традиційну назву Ансер, що означає гуску, яку лисиця тримає у пащі.
У 1967 році Е. Г'юішем і Дж. Белл саме у Лисичці було відкрито перший пульсар PSR B1919+21.
Також у сузір'ї Лисички розташована найближча екзопланета — HD 189733 b.
Скупчення Броккі — астеризм, який раніше вважався розсіяним скупченням. Іноді також це скупчення називають Вішалка, завдяки характерній формі розташування зірок.
Найвідоміший з об'єктів далекого космосу у сузір'ї — Туманність Гантель — перша відкрита Шарлем Мессьє планетарна туманність.
- Лисичка // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 253. — ISBN 966-613-263-X.
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| 88 сучасних сузір'їв |
| Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |