Лео Вейнер

Лео Вейнер
угор. Weiner Leó
Зображення
250px
Основна інформація
Дата народження	16 квітня 1885(1885-04-16)[…]
Місце народження	Будапешт, Австро-Угорщина
Дата смерті	13 вересня 1960(1960-09-13)[…] (75 років)
Місце смерті	Будапешт, Угорська Народна Республіка
Поховання	Керепеші
Громадянство	Угорщина
Віросповідання	юдаїзм
Професія	композитор, педагог
Освіта	Будапештська музична академія
Вчителі	Ганс фон Кесслер
Відомі учні	György Ferenczyd, Mihály Kuttnerd, Péter Komlósd, Victor Aitayd, György Terebesid, János Starkerd і Георг Шолті
Інструменти	фортепіано
Мова	угорська
Жанри	класична музика
Заклад	Музична академія Ференца Ліста
Нагороди	Премія імені Кошута (1950) Заслужений художник Угорщиниd (1953) Премія імені Кошута (1960)
Премії	Премія імені Кошута Заслужений артист УНР
Файли у Вікісховищі

Лео Вейнер (угор. Weiner Leó, 16 квітня 1885, Будапешт — 14 листопада 1960, Будапешт) — угорський композитор, один з провідних музичних педагогів першої половини ХХ століття. Двічі лауреат державної премії імені Кошута (1950, 1960).

Біографія

Перші уроки гри на піаніно отримав від свого брата. Пізніше навчався у Іштвана Томана, закінчив Будапештську музичну академію по класу композиції Ганса фон Кесслера. Ще будучи студентом, за серенаду для оркестру отримав ряд нагород, в тому числі стипендію ім. Ференца Ліста, премії ім. Фолькмана і Еркеля.

З 1908 викладав теоретичні предмети в альма-матер; з 1912 — професор композиції, з 1920 — професор камерної музики, вів клас камерного ансамблю. Викладав також в школі Фодора.

У 1949 пішов на пенсію як почесний професор, продовжуючи викладати до кінця свого життя.

Серед його відомих учнів: Антал Дораті, Андре Ґертлер, Петер Комлош, Янош Старкер, Фріц Райнер, Ференц Сабо, Ґеорґ Шолті, Дердь Шебек, Ласло Галас.

Творчість

У ранніх творах Вейнера можна виявити сліди впливу романтичної музики від Бетховена до Мендельсона, пізніше — французьких імпресіоністів.

У числі найбільш відомих творів Вейнера — сюїта для оркестру «Чонгор і Тюнде» (1903).

Крім того, серед помітних композицій Вейнера: струнні тріо, три струнних квартети, дві скрипкові сонати, п'ять дивертисментів для оркестру, симфонічна поема, а також численні камерні та фортепіанні п'єси.

Нагороди

• У 1950 і 1960 — Премія імені Кошута;
• 1960 — Заслужений артист УНР;
• У Будапешті проводиться Міжнародний конкурс імені Лео Вейнера.

Джерела

• Биография Л. Вейнера [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Magyar életrajzi lexikon [Архівовано 23 січня 2011 у Wayback Machine.]
• Magyar Rádió
• Hungaroton [Архівовано 21 липня 2011 у Wayback Machine.]