Перейти до вмісту

Леонард Бернстайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Леонард Бернстайн
англ. Leonard Bernstein
Леонард Бернстайн у 1971 р.
Ім'я при народженніангл. Louis Bernstein
Народився25 серпня 1918(1918-08-25)[4][2][…]
Лоренс, Ессекс, Массачусетс, США[4][5]
Помер14 жовтня 1990(1990-10-14)[1][2][…] (72 роки)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1][5]
·пневмонія і зупинка серця[6]
ПохованняГрін-Вудський цвинтар
Країна США
Національністьєврей
Діяльністьмузикант, композитор, диригент, педагог
Alma materГарвардський університет, Кертісовий інститут музики і Eliot Housed
ВчителіRichard Stöhrd і Надія Буланже[7]
Відомі учніMarin Alsopd, Evelyn Leard, Yutaka Sadod, Пааво Ярві і Jeannette Sorrelld
Знання мованглійська[8][9]
ЗакладБрандейський університет
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук, Американська академія мистецтв та літератури, Баварська академія витончених мистецтв і Віденський філармонічний оркестр
Роки активності1940 — 1990
Жанрсимфонія, класична музика і опера
Magnum opusSymphony No. 1d, Symphony No. 2d, Kaddishd, Вестсайдська історія (мюзикл) і Candided
Посадаасоційований професор
БатькоSamuel Joseph Bernsteind[10]
МатиJennie Resnickd[10]
У шлюбі зFelicia Montealegred[11]
Діти (3)Jamie Bernsteind[11], Alexander Bernsteind[11] і Nina Bernsteind
Автограф
Нагороди
IMDbID 0077086
Сайтleonardbernstein.com

Леона́рд Бернста́йн (Бернште́йн, англ. Leonard Bernstein, 25 серпня 1918, Лоренс, Массачусетс — 14 жовтня 1990, Нью-Йорк, Нью-Йорк) — американський диригент, композитор, піаніст, педагог та просвітитель єврейсько-українського походження. Автор та інтерпретатор багатьох записів класичної музики.

Крім іншого, автор музики до мюзиклу «Вестсайдська історія», що був двічі адаптований у кінострічку (1961 та 2021) та постановки якого продовжуються по сьогодні. Кіноадаптація 1961 року була удостоєна 10 премій «Оскар», зокрема в категорії «найкраща музика до фільму».

Життєвий і творчий шлях

[ред. | ред. код]

Леонард Бернстайн — син Самуеля та Дженні Бернштайнів, які емігрували перед Першою світовою війною до США з передмістя Рівного.

Бернстайн керує нью-йоркським симфонічним оркестром.(1945)
Бернстайн у 1944 році
Бернстайн за фортепіано, працює над музичним супроводом.
Леонард Бернстайн у 1973 році (фото Аллана Воррена).

Закінчив Гарвардський університет (1939) і Інститут музики Кертиса (1941), удосконалювався в диригентському мистецтві у Сергія Кусевицького й був його асистентом на музичному фестивалі в Танглвуді 1942 року. Займаючи в 1943—1944 посаду асистента диригента в симфонічному оркестрі Нью-Йоркської філармонії, Бернстайн, наймолодший із диригентів, що працювали із цим оркестром, привернув загальну увагу, блискуче замінивши маститого Бруно Вальтера на концерті 14 листопада 1943. Пізніше працював з Нью-Йоркським симфонічним оркестром (1943—1947), Палестинським Єврейським симфонічним оркестром (1947), з Нью-Йоркським філармонічним оркестром (1949—1950).

Бернстайн — один з найвидатніших диригентів-інтерпретаторів класичної, а також сучасної музики, у тому числі творів Шостаковича, Малера. Виступав у Віденській опері (поставив «Фальстафа» і свою оперу «Тихе місце», 1986). Серед записів «Сомнамбула» (солісти — Каллас, Валетті, Модесті, запис Myto (live)), «Кармен» (головна партія — Хорн, запис Deutsche Grammofon), «Фіделіо» (солісти — Яновиц, Колло, М. Юнгвирт, Сотин, Попп, Фішер-Діскау, запис Deutsche Grammophon).

Як композитор Бернстайн віддав данину і класиці, й сучасності. Широко відомі його мюзикли, у тому числі «Вестсайдська історія» (1957, Нью-Йорк). Працюючи в рамках жанру, Бернстайн уводить у мюзикли оперні форми, а також домагається в них наскрізного симфонічного розвитку. У його музиці майстерно перетворені ладогармонічні, ритмічні особливості джазу, негритянських, мексиканських й інших народних пісень. У своїх творах Бернстайн використовує різноманітні музичні засоби — вуличні пісеньки, рок-н-рол (наприклад, в «Месі», 1971).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Леонард Бернстайн також є членом Американського Театрального Залу Слави[13] та Телевізійного Залу Слави.[14].

Почесні звання

[ред. | ред. код]

10 грудня 1987 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».

Твори

[ред. | ред. код]

Балети

[ред. | ред. код]
  • «Повна свобода»[15][16], (англ. Fancy Free), 1944
  • «Факсиміле» (англ. Facsimile), хореографічне ессе для оркестру, 1946
  • «Діббук» (англ. Dybbuk), 1974

Опери

[ред. | ред. код]
  • «Хвилювання на Таїті» (англ. Trouble in Tahiti 1952, Уолтем)
  • «Тихе місце» (англ. A Quiet Place 1986, Відень),
  • оперета «Кандід» (1956, Нью-Йорк)

Мюзикли

[ред. | ред. код]

Симфонії

[ред. | ред. код]
  • Симфонія № 1 «Єремія» (англ. Jeremiah, 1942)
  • Симфонія № 2 «Століття тривог» (англ. The Age of Anxiety, 1949)
  • Симфонія № 3 «Каддиш» (англ. Kaddiss, 1963)

Хорали

[ред. | ред. код]
  • Хашківейну для кантора (тенор), змішаного хору та органу (англ. Hashkiveinu, 1945)
  • Коротка меса для змішаного хору та контратенора (лат. Missa brevis, 1988)
  • «Чичестерські псалми» для сопрано (або контратенора), хору й оркестру (англ. Chichester Psalms, 1965)

Інше

[ред. | ред. код]
  • музика до балету «Fancy Free»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118510002 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Бернстайн Леонард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  6. ↑ https://www.leonardbernstein.com/about/timeline
  7. ↑ Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.03705
  8. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. ↑ CONOR.Sl
  10. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  11. ↑ а б в The True Story of ‘Maestro’ and Leonard Bernstein’s Complicated Marriage — 2023.
  12. ↑ «Book of Members, 1780—2010: Chapter B» (PDF) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 березня 2016. Процитовано 22 червня 2018.
  13. ↑ Theater Hall of Fame members. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 22 червня 2018.
  14. ↑ Hall of Fame Honorees: Complete List. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 22 червня 2018.
  15. ↑ Fancy Free - free to do what you like and go where you like because you have no responsibilities such as a family or a relationship (вільно робити те, що вам подобається, і йти туди, де вам подобається, оскільки у вас немає таких обов'язків, як сім'я або стосунки) / Cambridge Dictionary. Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 24 червня 2022.
  16. ↑ Лондонський королівський балет: Бернстайну Сто Років. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018.

Література

[ред. | ред. код]
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леонард_Бернстайн&oldid=44163595