Леб'яже (Берестинський район)
| село Леб'яже | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Берестинський район |
| Тер. громада | Зачепилівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63060010130090616 |
| Облікова картка | Леб'яже |
| Основні дані | |
| Засноване | 1775 |
| Населення | 1107 |
| Площа | 2,59 км² |
| Густота населення | 427,41 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64422 |
| Телефонний код | +380 5761 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°15′59″ пн. ш. 35°18′55″ сх. д. / 49.26639° пн. ш. 35.31528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
102 м |
| Відстань до районного центру |
11,5 км |
| Найближча залізнична станція | Леб'яже |
| Відстань до залізничної станції |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64401, Харківська обл., Берестинський р-н, селище Зачепилівка, вул. Центральна, 56 |
| Сільський голова | Трушляков Микола Іванович |
| Карта | |
  Леб'яже | |
 Леб'яже | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Леб'я́же — село в Україні, у Берестинському районі Харківської області. Населення становить 1107 осіб. Входить до складу Зачепилівської селищної територіальної громади.
Село Леб'яже знаходиться на правому березі річки Берестова за 2 км вище за течією від місця впадання в неї річки Вошива (ліва притока). Русло річки звивисте і сильно заболочене, село витягнуто вздовж русла річки на 11 км. Вище за течією за 9 км розташоване місто Берестин, нижче за течією за 2 км — село Кочетівка, на протилежному березі — села Абазівка, Вільховий Ріг, Кам'янка та Гадяч, колишнє село Катеринівка. Уздовж села проходить залізниця, станції Леб'яже і Платформа 92 км.
Село засноване в 1775 році.
Станом на 1885 рік у колишньому державному селі, центрі Леб'язької волості Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкало 2318 осіб, налічувалось 481 дворове господарство, існували православна церква, школа, земська станція, постоялий будинок і 28 вітряних млинів, відбувався щорічний ярмарок[1].
На 1912 у складі Зачепилівської волості.[2]
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2748 осіб (1360 чоловічої статі та 1388 — жіночої), з яких 2745 — православної віри[3].
До 2017 року належало до Леб'язької сільради. Відтак увійшло до складу Зачепилівської громади[4].
Після ліквідації Зачепилівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Красноградського району[5].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1256 осіб, з яких 554 чоловіки та 702 жінки[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1107 осіб[7].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 66,21 % |
| українська | 26,74 % |
| вірменська | 6,78 % |
| білоруська | 0,18 % |
| молдовська | 0,09 % |
- 1775 — дата заснування.
- Молочно-товарна, свино-товарна і вівце-товарна ферми.
- КСП «РОСІЯ».
- «СІЛЬМАШ», ТОВ.
- Дитячий садочок.
- Школа.
- Клуб.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
- Лікарня.
- Бібліотека.
- Церква
- Село газифіковане.
- Єнін Петро Матвійович — науковець у галузі житлово-комунального господарства, педагог, кандидат технічних наук.
- Пікалова Віра Володимирівна — трактористка колгоспу «Росія» Зачепилівського району Харківської області. Депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання.
- Погода в селі Леб'яже [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Списокъ населенных мѣстъ Полтавской губерніи с краткимъ географическимъ очеркомъ губерніи. Полтава: Полтавский Губернский Статистический комитет. 1912. с. 116.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-172. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ ВВРУ, 2018, № 26, стор. 31
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
| Смт | |
|---|---|
| Села | Абазівка · Бердянка · Вишневе · Дудівка · Забарине · Займанка · Залінійне · Зарічне · Зіньківщина · Котівка · Кочетівка · Леб'яже · Лиманівка · Малий Орчик · Миколаївка · Нагірне · Нове Мажарове · Нове Пекельне · Новоселівка · Олександрівка · Олянівка · Орчик · Педашка Перша · Перемога · Першотравневе · Петрівка · Письмаківка · Романівка · Рунівщина · Семенівка · Скалонівка · Сомівка · Старе Мажарове · Старе Пекельне · Травневе · Устимівка · Чернещина |
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
