Лакці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лакці
Лак
Кількістьбл. 200 000 (2010, оцінка)
АреалРосія Росія:
Дагестан
Близькі додагестанські народи
Входить донахсько-дагестанські мови
Мовалакська мова, російська мова
Релігіямусульманисуніти

Ла́кці (лаки, казикумухці; самоназва — лак) — народ в Республіці Дагестан (Росія).

Народ належить до кавказької раси. Віряни — мусульмани-суніти.

Назви

[ред. | ред. код]

Крім самоназв лакців — лак та лак-чу, існуює низка екзонімів:

Чисельність

[ред. | ред. код]
Розселення лакців у Дагестані за переписом 2002

Загальна чисельність лакців в Росії в 2002 році склала 156 595 осіб, з них у містах (Махачкала) проживає 109 750 осіб, у Дагестані — 139 700 осіб.

Лакці проживають також (1989) в Узбекистані (2 807 осіб), Таджикистані (2 441 осіб), Азербайджані (1 878 осіб), Туркменістані (1 398 осіб), Казахстані (1 234 осіб), Україні (1 035 осіб). Невелика група проживає в Туреччині, в 4 поселеннях ілу Карс — 300 осіб.

Основні райони проживання лакців у Дагестані за даними Російського перепису 2010[1]

Назва району Населення району % лакців
Кулинський район 11 174 97,4 %
Лакський район 12 161 95,2 %
Новолакський район 28 556 48,5 %
Каспійськ 100 129 14,3 %
Махачкала (м/о) 696 885 12,4 %
Южно-Сухокумськ 10 035 9,2 %
Буйнакськ 62 623 6,8 %
Кизилюрт (м/о) 43 421 5,0 %
Рутульський район 22 926 3,8 %
Кизляр (м/о) 51 707 3,6 %
Кізлярський район 67 287 3,5 %
Хасавюрт 131 187 3,3 %
Акушинський район 53 558 3,2 %
Ізбербаш 55 646 2,5 %
Тарумовський район 31 683 1,7 %
Кизилюртівський район 61 876 1,5 %
Чародинський район 11 777 1,5 %
Кумторкалинський район 24 848 1,1 %
Дагестан 2 910 249 5,6 %

Лакці розмовляють на лакській мові, що входить до нахсько-дагестанських мов. Мова має кілька діалектів: кумухський, віцхінський, шаднінський, віхлінський, аракульський, бартхінський (балхарський), вачі-кулінський. Поширена також російська мова.

Писемність

[ред. | ред. код]

Писемність сформована з XV ст. на основі арабиці, з 1928 — латиниці, з 1938 на основі кирилиці.

Історія

[ред. | ред. код]

На території історичного проживання лакців з XII ст. почало формуватись Казикумухське шамхальство, в XVIII ст. — створюється Казикумухське ханство, яке об'єднувало крім лакців також агульців, лезгин-кюрінців, деякі аварські та даргинські спільноти. 1820 року ханство було приєднано до Російської імперії, 1859 року ханство було ліквідоване, а територія перетворена на Казикумухський округ Дагестанської області, з 1922 року — Лакський округ, 1935 року поділений на Лакський та Кулінський райони. 1944 року частина лакців була переселена до Новолакського району.

Лакські поселення

[ред. | ред. код]

Лакський район: Кумух, Куба, Чара, Курклі, Кума, Кунди, Хараша, Унчукатль, Хуна, Хурі, Читтур, Кубра, Урі, Шовкра, Щара, Хурхі, Хурукра, Кулушац, Чуртах, Хулісма, Бурши, Шахува

Кулінський район: Кані, Віхлі, Кулі, Хайхі, Цийши, Вачі, Кая, Сумбатль, Цушар, Цовкра-2, Хосрех, Цовкра-1

Новолакський район: Тухчар, Гаміях, Новочуртах, Дучі, Ахар, Новокулі, Новолакське, Чапаєво, Шушия.

В інших районах: Балхар, Уллучара, Кулі, Цулікана, Аракул, Шадні, Шаліб, Радянське.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела і посилання

[ред. | ред. код]