Перейти до вмісту

Крушельниця

Координати: 49°6′16″ пн. ш. 23°29′10″ сх. д. / 49.10444° пн. ш. 23.48611° сх. д. / 49.10444; 23.48611
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Крушельниця
Підвісна кладка в селі Крушельниця
Підвісна кладка в селі Крушельниця
Підвісна кладка в селі Крушельниця
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Тер. громада Сколівська міська громада
Код КАТОТТГ UA46100190080016048
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1395
Населення 1297
Площа 2,42 км²
Густота населення 535,95 осіб/км²
Поштовий індекс 82617
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°6′16″ пн. ш. 23°29′10″ сх. д. / 49.10444° пн. ш. 23.48611° сх. д. / 49.10444; 23.48611
Середня висота
над рівнем моря 		417 м
Водойми р. Крушельниця, Стрий
Найближча залізнична станція Верхнє Синьовидне
Відстань до
залізничної станції 		9 км
Місцева влада
Адреса ради 82600, Львівська обл., Стрийський р-н, м.Сколе, майдан Незалежності 1
Карта
Крушельниця. Карта розташування: Україна
Крушельниця
Крушельниця
Крушельниця. Карта розташування: Львівська область
Крушельниця
Крушельниця
Мапа
Мапа

CMNS: Крушельниця у Вікісховищі

Крушельни́ця — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1297 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сколівська міська рада.

Через село протікає річка Стрий і маленька річка Бричка (Крушельниця), на якій розташований невеликий (1,5 м) однойменний водоспад Крушельницький. У селі є підвісний дерев'яний міст, який є переходом на Заріччя (частина села, яка розташована праворуч від річки Стрий, при в'їзді в село). З села є стежки на гору Діл і Парашку.

Історія

[ред. | ред. код]

4 жовтня 1395 р. польський король Владислав Ягайло надав Іванові і Дем'янові село Крушельницю, яка тоді належала до Тустанівської волості.[1] Привілей Ягайла у 1556 році підтвердив король Сигізмунд II Август.[2]

До 1934 року, на території теперішнього села були дві самостійні окремі ґміни: Крушельниця Рустикальна та Крушельниця Шляхецька. Згодом ці поселення належали до колективної сільської ґміни Підгородці [3], яка спочатку входила в склад Сколівського району, а з 1932 року вже в Стрийський район Станіславського повіту[4].

Перша світова війна

[ред. | ред. код]

Українці Галичини, Буковини та Закарпаття, які на початок Першої світової війни були у складі Австро-Угорської імперії, були активно залучені на військову службу на боці Австро-Угорщини. Не виключенням стали й мешканці Крушельниці. На сьогоднішній час, у відкритих архівах Австрії знайдені тільки списки вояків, які загинули.

Друга світова війна та УРСР

[ред. | ред. код]

На Львівщині, як і на інших західноукраїнських землях, трагічний рахунок жертв комуністичної імперії розпочався восени 1939-­го, з вибухом Другої світової війни, коли під фальшивою завісою «порятунку єдинокровних братів» СРСР переніс свої західні кордони зі Збруча до Сяну, Західного Бугу та Карпат. «Золотий вересень» 1939-­го засіявся жорстоким полем болю, смертей і людських страждань. Ще кривавіше розкрутилися репресивні жорна з відновленням радянської влади на Львівщині влітку 1944 р. та з розгортанням у західних областях України національно­визвольного руху. Такої «питомої ваги» винищення населення не зазнала жодна область України. А скільки населених пунктів Львівщини значаться у нинішніх довідниках як «колишні», бо їх змела з лиця землі так звана «червона мітла» (так репресивні органи називали свої військові операції щодо «зачистки» сіл чи містечок від «ворожого елементу»).

З Львівської області було виселено 119 988 осіб.  Частка репресованих тоталітарним режимом із Сколівщини становила 4,5% або 5342 особи. Із села Крушельниці було виселено 142 (2,6%) осіб від загальної кількості виселених із Сколівського району, та 9,6% осіб від всього населення Крушельниці. 66 жінок і 76 чоловіків стали жертвами окупаційної влади. Вони працювали по десять­дванадцять годин на добу – на шахтах і рудниках, лісоповалах та лісосплавах, на будівництві залізниць і доріг серед сибірських боліт, вічної мерзлоти та серед казахстанських пустель.

Вікова група репресованих

[ред. | ред. код]

0—18 років — 40(28,2%) осіб;

19—25рр. —29(20,4%) осіб;

26—30рр. —10(7,01%) осіб;

31—40 рр. —15(10,5%) осіб;

41—50рр. —11(7,7%) осіб;

51—60рр. —28(19,7%) осіб;

61—69рр. —9 (6,4%) осіб;

З них 18 (12,7%) осіб померли на засланні, 3 (2,1%) осіб подальша доля невідома, 1 (0,7%) — розстріляли; 1(0,7%) — вбили;

Судили мешканців села Крушельниця за Кримінальним Кодексом Української радянської соціалістичної республіки (далі— КК УРСР) застосовуючи наступні статті: 54-1а: зрада батьківщині; 54-11: контрреволюційна організаційна діяльність; 54-2: збройне повстання; 54-12: недонесення про контрреволюційний злочин; 54-4: допомога міжнародній буржуазії у здійсненні ворожої діяльності проти СРСР; 58-10 ч. 1: антирадянська пропаганда і агітація (КК РРФСР); Співпраця з ОУН, член сім’ї учасника підпілля УПА;

Релігія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про наявність приходської церкви греко-католицького віросповідання та присутність пароха у селі Крушельниця, трапляється у збірнику «Алфавітний покажчик Галичини 1818 року».[5]

Церкву св. Миколая збудовано у 1822 році.

Парохи/Священики

[ред. | ред. код]
  1. Andreas Merunowicz (р.н.1786, помер 1858р.) — з 1815-1858 рр [6]. Запис про смерть Andreas Merunowicz [7];
  2. Hilarien Popowicz (р.н.1827) — з 1859-1874 рр. [8][9];
  3. Іоаннъ Реваковичь (р.н.1814) — з 1882-1885 рр.[10];
  4. Андрей Яворский (р.н.1846) — з 1886-1890 рр.[11]
  5. Александеръ Здерковский (р.н.1858) — з 1892-1923 рр.;
  6. Михайло Власенко (р.н 1874) — з 1924-1928 рр.[12];
  7. Микола Косович (р.н. 1901) — з 1929- 1935 рр.[13];
  8. Вацівський Йосиф (р.н 1902) — з 1936-1938 рр.[14] ;
  9. Бігун Іван (р.н. 1881) — з 1939-1944 рр.[15].

Кількість прихожан

[ред. | ред. код]
Кількість мешканців села Крушельниця Греко-католицького віросповідання (1836-1938рр.)абс.числа.

Власники/Покровителі села

[ред. | ред. код]
  1. Johan Kloskowski(1826—1835 рр.)[16];
  2. Johan Kloskoski et Karolus Zawadzki (1836—1858 рр.)[17];
  3. Karolus Zawadzki et Julia Masiejowska (1859—1862 рр.)[18];
  4. Eduardus Jarczewski (1863—1866 рр.)[19];
  5. Franciszek Jan Smolka(1867—1871рр.);
  6. Franciscus Smolka et Albert Podhorodecki – 1872р.[20];
  7. Franciscus Smolka – 1874р.[9];
  8. Бернардъ де Пошиніеръ 1882- 1886 рр.[21][22];
  9. Андрей князь Любомврскій (1891 – 1895рр.)[23][24];
  10. Е. Бальцеръ (Бельгієць) – 1914 р.[25];
  11. Герман бр. Ґредль – 1924р.[26].

Населення

[ред. | ред. код]

Австрійська імперія (Австро-Угорщина)

[ред. | ред. код]

За даними церковного перепису[27] у 1858 році у селі проживало 1320 осіб греко-католицького віросповідання.

За даними податкового перепису Австро-Угорщини, який відбувся 1 січня 1900 року[2], у селі Крушельниця загалом проживало 1417 осіб. За релігійною приналежністю:

Площа села становила 2494 гектарів землі.

За частинами села: Крушельниця Рустикальна (Kruszelnica Rustykalna) налічувала 124 хати, у яких проживало 749 людей, з них: 398 чоловіків та 351 жінок. За релігійною приналежність мешкало 696 греко-католиків, 39 юдеїв та 14 римо-католиків. Мова спілкування людей: 711 — українська та 38 — польська. В селі було 35 коней, 489 корів/волів, 123 овець та 94 свиней.

Крушельниця Шляхетська (Kruszelinica Szlachecka) мала 124 хати у яких проживало 668 людей, з них: 341 чоловіків та 327 жінок. За релігійною приналежність мешкало 597 греко-католиків, 42 юдеїв та 29 римо-католиків. Мова спілкування людей: 606 — українська та 60 — польська. В селі було 60 коней, 564 корів/волів, 131 овець та 118 свиней.

Польська народна республіка

[ред. | ред. код]

За даними податкового перепису станом на 01.01.1939 р.[28] загалом у селі Крушельниця проживало 1900 мешканців, у тому числі 1760 українців, 35 поляків, 40 латинників (римо-католиків), 60 євреїв, 5 німців.

У Крушельниці Рустикальній (Kruszelnica Rustykalna) проживало 1070 мешканців: 1000 українців, 30 поляків, 10 латинників та 30 євреїв;

У Крушельниці Шляхетській (Kruszelinica Szlachecka — початок села) проживало 830 мешканців: 760 українців, 5 поляків, 30 латинників, 30 євреїв та 5 німців.

УРСР

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1291 особа, з яких 630 чоловіків та 661 жінка.[29]

Україна

[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1297 осіб.[30]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[31]

Мова Відсоток
українська 99,69 %
російська 0,23 %
білоруська 0,08 %

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

На території села розташовані три церкви: церква св. Миколая, церква св. Трійці (біля якої стоїть старенька кам'яна капличка побудована в кінці 1700-х років), церква Преч. Діви Марії.

У селі встановлений пам'ятний знак на честь перебування в селі Степана Бандери з групою 50 львівських студентів у серпні 1933 року.

Будівля школи також повинна бути архітектурною спадщиною, бо це був маєток Австрійського намісника.

  • Пам'ятний знак Бандері в Крушельниці
    Пам'ятний знак Бандері в Крушельниці
  • Деталь пам'ятника
    Деталь пам'ятника
  • Церква св. Трійці
    Церква св. Трійці
  • Пам'ятник українському повстанцю.
    Пам'ятник українському повстанцю.
  • Пам'ятник загиблим воїнам ОУН-УПА
    Пам'ятник загиблим воїнам ОУН-УПА
  • Каплиця
    Каплиця

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Перебували

[ред. | ред. код]
  • Косович Микола (1901—1941) — греко-католицький священник, душпастирював у селі в 1929—1935 роках.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Перші документальні згадки про перемишльські роди гербу Сас (XIV—XVII ст.). Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014.
  2. ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. XII. — S. 351.
  3. ↑ [ https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19340680628 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu stryjskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie ]
  4. ↑ [ https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19320060037 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektórych powiatów na obszarze województwa stanisławowskiego]
  5. ↑ Alphabetisches Verzeichnis aller Ortschaften Galiziens und der Bukowina
  6. ↑ [1]
  7. ↑ Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
  8. ↑ Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
  9. ↑ а б Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
  10. ↑ Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
  11. ↑ ШематизЛьвівської архиєпархії» [недоступне посилання]
  12. ↑ ШематизЛьвівської архиєпархії»
  13. ↑ ШематизЛьвівської архиєпархії»
  14. ↑ ШематизЛьвівської архиєпархії»
  15. ↑ ШематизЛьвівської архиєпархії»
  16. ↑ / Schematismus des Königreiches Galizien und Lodomerien. Für das Jahr
  17. ↑ Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
  18. ↑ Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
  19. ↑ Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
  20. ↑ Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
  21. ↑ Шематизм Львівської архиєпархії
  22. ↑ Шематизм Львівської архиєпархії
  23. ↑ Шематизм Львівської архиєпархії
  24. ↑ [ https://chtivo.org.ua/literature/religija/1971-1895-rik.html Шематизм Львівської архиєпархії]
  25. ↑ [ https://chtivo.org.ua/literature/religija/2090-1914-rik.html Шематизм Львівської архиєпархії]
  26. ↑ Шематизм Львівської архиєпархії
  27. ↑ «Шематизм Львівської архиєпархії» Довідник 1900
  28. ↑ Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939 : нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Wiesbaden: Harrassowitz, 1983.
  29. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  30. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  31. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крушельниця&oldid=43125923