Котелевський район
Котелевський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Полтавська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Полтавська область | ||||
Код КОАТУУ: | 5322200000 | ||||
Утворений: | 1923 | ||||
Населення: | ▼ 19 619 (на 1.02.2016) | ||||
Площа: | 800 км² | ||||
Густота: | 24.5 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5350 | ||||
Поштові індекси: | 38600—38633 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Котельва | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 9 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 38 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Тимошенко Василь Петрович | ||||
Голова РДА: | Луговий Павло Михайлович[1] | ||||
Вебсторінка: | Котелевська РДА | ||||
Адреса: | 38600, Полтавська обл., Котелевський р-н, смт. Котельва, вул. Полтавський Шлях, 221 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Котелевський район у Вікісховищі |
Котеле́вський райо́н — колишній район, який до 2020 року був розташований у північно-східній частині Полтавської області, площа 0,8 тис. км². Районний центр — селище міського типу Котельва. Населення — 19619 жителів. У районі 39 населених пунктів (одне селище міського типу, 38 сіл). В 2020 році внаслідок адміністративно-територіальної реформи увійшов до складу Полтавського району.
Сумська область (Охтирський район) |
||
Зіньківський район | Харківська область (Краснокутський район) | |
Диканський район | Полтавський район | Чутівський район |
Район розташований у межах Придніпровської низовини, поверхня рівнинна. Територією протікає 8 річок: Ворскла, Котельва, Котелевка, Орішнє, Мерла, Трюханівка (Труханівка), Ковжижа, Суха Грунька.
Корисні копалини: природний газ, нафта, пісок будівельний, глина. На території села Микілка відкрито запаси мінеральних вод.
Котелевський район утворено в 1923 році, як такий, що належав до Охтирської округи Харківської губернії. В 1925 році район приєднано до Полтавської округи. Котелевський район ліквідовувався в 1930 році, відновлений в 1939 році. Вдруге район ліквідовувався в 1962—1965 роках.
Район має власний гімн.
Значну частину дохідної частини бюджету району складає дохід від нафтогазових родовищ, логістичні центри розробки та видобутку котрих розміщено в Опішні. Також на території району розміщені Котелевське, Рублівське, Борівське лісництва Полтавського держлісгоспу, 13 сільськогосподарських кооперативів і товариств, з них найбільшими за виробничим потенціалом є ТОВ «Маяк» і СВК «Батьківщина», діють 18 фермерських господарств.
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 9839 | 1929 | 1238 | 3002 | 2343 | 1276 | 51 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 11 772 | 1850 | 1230 | 3037 | 2762 | 2586 | 307 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 20951 | 96,93 % |
росіяни | 493 | 2,28 % |
білоруси | 59 | 0,27 % |
вірмени | 29 | 0,13 % |
молдовани | 22 | 0,10 % |
інші | 60 | 0,28 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 21003 | 97,17 % |
російська | 528 | 2,44 % |
білоруська | 30 | 0,14 % |
вірменська | 19 | 0,09 % |
інші | 34 | 0,16 % |
У районі один навчально-виховний комплекс № 1 імені С. А. Ковпака, 8 загальноосвітніх шкіл I—III ступенів, 5 шкіл I—II ступенів, 3 — 1 ступеня, СПТУ № 54. Працює районна та три дільничних лікарні, 17 фельдшерсько-акушерських пунктів, 5 аптек, оздоровчі дитячі табори «Ковпаківець», «Орлятко», 24 Будинки культури, дитяча музична школа, музей С. А. Ковпака, музей освіти, діє народний хоровий колектив «Оксамит», виходить газета «Народна трибуна», є готель.
В районі два парки, одна пам'ятка садово-паркового мистецтва — Ковпаківський лісопарк, а також 19 державних заказників і заповідних об'єктів місцевого значення.
На території Котелевського району розташовані такі археологічні пам'ятки: Більське Городище (Європейського значення) курган «Вітовтова Могила», «Розрита Могила», кургани в урочищах: «Скоробір», «Осняги», «Саранчове Поле», «Котелевське городище» (ще понад 40 курганів), також поселення доби неоліту, бронзи, скіфського часу, черняхівської культури Київської Русі. Пам'ятка архітектури: Свято-Троїцька церква (діюча), мурована в смт. Котельва, освячена в 1812 році.
На території району споруджені пам'ятники: Шевченку Т. Г. (1964 р.), Гнедичу М.I. (1987), Ковпаку С. А. (1948). Пам'ятні знаки на місці втечі з-під варти (1768) Максима Залізняка (1977), жертвам голодомору і репресій 1932 — 1933 років (1993).
- Румуальд Миронович — склав великий рукописний збірник зі своїх та чужих творів, писаних українською та польською мовами;
- Рогуля Петро — український художник, який писав ікони для собору Охтирського Троїцького монастиря, Покровської церкви у Котельві;
- Гнєдич Микола Іванович — російський поет і перекладач, переклав «Іліаду» Гомера;
- Сливицький О.I. — ад'юнкт Харківського університету, утримувач приватного пансіону, автор праці «Війна за незалежність Сполучених Американських Штатів»;
- Матушинський А. М. — художній критик;
- Міллер Д. П. — український історик;
- Твердохлібов О. Д. — український краєзнавець;
- Бурлюк М. Д. — російський поет;
- Ковпак С. А. — державний діяч УРСР, керівник одного з партизанських з'єднань в Україні;
- Конвісар В.I. — доктор технічних наук;
- Дрижирук А.I. — лауреат Державної премії УРСР;
- Перебийніс В.I. — доктор економічних наук;
- Острянин Д. Х. — український філософ; член-кореспондент АН УРСР;
- Деснянський Іван (Сакун Іван) — поет;
- Соболь М. О. — державний діяч УРСР;
- Самуйло В. Ф. — відомий архівіст і краєзнавець;
- Корост Т. М. — Герой України;
- Коросташов О. Г. — Герой України;
- Волик П. І. — художник.
- Івницька Т. В. — народна художниця;
- Мироненко I.А. — член Національної Спілки письменників України;
- Било Йосип (Діхтяр Ігор) — український поет-сатирик.
- Костюк В.К — літератор, журналіст, краєзнавець.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Котелевського району було створено 25 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,09 % (проголосували 10 134 із 15 569 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 39,35 % (3 988 виборців); Юлія Тимошенко — 21,90 % (2 219 виборців), Олег Ляшко — 15,84 % (1 605 виборців), Анатолій Гриценко — 10,01 % (1 014 виборців), Сергій Тігіпко — 2,64 % (268 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,25 %.[4]
- ↑ Розпорядження Президента України від 19 березня 2020 року № 188/2020-рп «Про призначення П.Лугового головою Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області»
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Полтавська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 8 липня 2017.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 29 березня 2016.