Перейти до вмісту

Коротаєв Андрій Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андрíй Віта́лійович Корота́єв
рос. Андрей Коротаев
Народився17 лютого 1961(1961-02-17) (63 роки)
Москва, Росія
Місце проживанняМосква, Росія Росія
КраїнаРосія Росія
Діяльністьекономіст, антрополог, геополітик, історик економіки, історик, політолог, письменник, соціолог, демограф, професор, математик, філософ
Alma materМосковський університет
Галузьісторія, соціологія, математика, економіка
ЗакладРосійський Державний Гуманітарний Університет
Інститут фундаментальних досліджень в Прінстоні
Російська академія наук
Вчене званняПрофесор
Науковий ступіньДоктор історичних наук
Відомий завдяки:дослідження історії економіки, макро та мікроекономіки; математичне моделювання історичної, соціальної, економічної і демографічної динаміки
Особ. сторінкаcliodynamics.ru

Андрíй Віта́лійович Корота́єв (17 лютого 1961) — російський історик, філософ, соціолог, орієнталіст. Для праць Коротаєва характерні матеріалістичне розуміння природи й суспільства та глибокий історизм. Один з засновників російського неоеволюційного напряму та напряму математичного моделювання історичних процесів. До кола його наукових інтересів належать історія та теорія соціології. Вивчаючи особливості демографічних процесів, Андрій Коротаєв відкрив закономірність динаміки цього явища та ряд важливих загальноекономічних закономірностей розвитку світової економіки. Коротаєв узяв участь в роботі в цілому над 29 книгами, частину з яких він написав сам, а частина — в співавторстві з іншими ученими. Його роботи видані в Україні[1], США[2], Англії[3], Франції[4], Німеччини[5], Австрії[6], Швеції[7], Бельгії[8], Іспанії[9], Італії[10], Угорщині[11], Чехії[12], Австралії[13], Новій Зеландії[14], Китаї[15], Японії[16], Норвегії[17], Туреччині[18], Єгипті[19], Ємені[20] й інших країнах.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1984 р. закінчив Московський університет. Доктор історичних наук (1998). Професор. З 1994 р. викладає в Російському державному гуманітарному університеті.[21] У 2003 році працював в Інституті перспективних досліджень в Прінстоні[22]. Редактор журналу Social Evolution & History[en]. Завідувач Лабораторією моніторингу ризиків соціально-політичної дестабілізації Науково-дослідного університету «Вища школа економіки»[23]. Професор Факультету глобальних процесів Московського державного університету імені Ломоносова. Нагороджений медаллю Н. Д. Кондратьєва (однією з найпрестижніших російських нагород в області економіки) за цикл досліджень довгих хвиль в економічному розвитку [1].

Області наукових інтересів і основні наукові досягнення

[ред. | ред. код]
Каїр, 25 січня 2011. «День гніву»
  • Історія Близького і Середнього Сходу (особливо, Ємену і Єгипту), зокрема історія виникнення ісламу.[24] Наприклад, Коротаєв відкрив основні тенденції в еволюції південноарабських соціальних систем.[25] Особливий внесок був зроблений ним у цій галузі, виявлення основних тенденцій розвитку єменської культури на основі застосування кількісних методів для аналізу епіграфічних джерел.
  • Теорія соціальної еволюції. У цій області Коротаєв відомий перш за все розробленою ним теорією нелінійної соціальної еволюції.[26]
  • Математичне моделювання історичної, соціальної, економічної і демографічної динаміки. У цій області наукового знання ним було запропоновано одне з найпереконливіших математичних пояснень закону гіперболічного зростання чисельності населення Землі[21]. У співпраці з Олександром Марковим він показав, що аналогічну математичну модель може бути зроблено для опису тенденцій біологічної еволюції. Вони показали, що зміни в області біорізноманіття через фанерозою описані набагато краще з гіперболічної моделі, ніж з експоненційної та логістичної моделей.[27] Він також розробив ряд математичних моделей, що описують довгострокову політико-демографічну динаміку Єгипту[28], і використовував їх для структурно-демографічного аналізу Єгипетської революції 2011 року.[29]
  • Дослідження довгих хвиль в глобальній економічній динаміці.[30]

Вибрані праці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Korotayev A.V. Some General Trends of Evolution of Social Relations in the Sabaean Cultural-Political Area // Manekin, R.V., ed., Methodology of Modern Humanitarian Research: Man and Computer. Donetsk: Historians' Association Press, 1991, pp. 42-45.
  2. Regions Based on Social Structure: A Reconsideration // Current Anthropology 41/5 (2000): 668—690 [Архівовано 26 жовтня 2010 у Wayback Machine.]; Return of the White Raven: Postdiluvial Reconnaissance Motif A2234.1.1 Reconsidered // Journal of American Folklore 119: 472—520 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
  3. Apologia for «The Sabaean Cultural-Political Area» // Bulletin of the School of Oriental and African Studies 57 (1994): 469—474 [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.].
  4. Variabilité des relations sociales chez les primates humains et non humains: à la recherche d'un paradigme general // Primatologie 3 (2000): 319—363.
  5. Pre-Islamic Yemen. Wiesbaden: Harrassowitz Verlag, 1996. ISBN 3-447-03679-6.
  6. A Mathematical Model of Long-Term Political-Demographic Dynamics of Egypt // Cybernetics and Systems / Ed. by R. Trappl. Vol. 1. Vienna: Austrian Society for Cybernatic Research, 2006. P. 324—329.
  7. «Midwest-Amazonian» Folklore-Mythological Parallels? // Acta Americana 14/1 (2006): 5-24.
  8. Middle Sabaean Cultural-Political Area: Problem of Local Taxation and Temple Tithe // Le Muséon 107 (1994): 15-22.
  9. Middle Sabaean Cultural-Political Area: Qayls, their Bayt and Sha'b // Aula Orientalis. 11 (1993): 155—160.
  10. Bayt: The Basis of Middle Sabaean Social Structure // Rivista degli Studi Orientali. 67 (1993): 55-63.
  11. Origins of Islam: Political-Anthropological and Environmental Context. Acta Orientalia Academiae Scientiarum Hungaricae. 53/3-4 (1999): 243–276. Архів оригіналу за 26 жовтня 2010. Процитовано 20 жовтня 2010.
  12. Was the «Traditional Sabaean Dynasty» of the 1st Century A.D. Really Sabaean? // Archiv Orientalni 62 (1994): 27-31.
  13. Internal Structure of Middle Sabaean Bayt // Arabian Archaeology and Epigraphy. 5 (1994): 174—183;The Earliest Sabaeans in the Jawf: A Reconsideration // Arabian Archaeology and Epigraphy 9 (1998): 118—124 [Архівовано 18 серпня 2014 у Wayback Machine.].
  14. Compact Mathematical Models of the World System Development and Their Applicability to the Development of Local Solutions in Third World Countries [Архівовано 14 червня 2010 у Wayback Machine.] // Systemic Development: Local Solutions in a Global Environment / Ed. by J. Sheffield and K. Fielden. Auckland: ISCE Publishing, 2007. P. 101−114.
  15. Phanerozoic marine biodiversity follows a hyperbolic trend // Palaeoworld. Volume 16, Issue 4, December 2007, Pages 311–318. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 4 серпня 2009.
  16. Social Macrodynamics: Mathematical Models of the World System Development (丘雄二/訳「社会のマイクロダイナミクス:世界システムの成長とコンパクト・マクロモデル」) // The Journal of the Infosocionomics Society (情報社会学会誌). 2007. Vol. 2. Issue 1. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 20 січня 2015.
  17. Legal System of the Middle Sabaean Cultural-Political Area // Acta Orientalia 55 (1994): 42-54.
  18. Sociological Theory of Abd al-Rahman ibn Khaldun (1332—1406) as a Methodological Basis for the Mathematical Modeling of Political-Demographic Dynamics of Medieval Egypt // 38. ICANAS / Ed. by Zeki Dilek. Ankara: ICANAS, 2007.
  19. الماكروديناميكا الاجتماعية — النمذجة الرياضية لتطوّر المنظومة العالمية قبل سبعينيّات القرن الماضي // Bulletin of the Faculty of Arts of the Cairo University [Архівовано 2 липня 2017 у Wayback Machine.] مجلة كلية الآداب لجامعة القاهرة. 2008. Vol. 68. Pt. 2: 148—181.
  20. The Political Role of the Sha'b of the First Order // Raydan 6 (1994): 47-52.
  21. а б Ильин И. В. , Мазур И. И., Чумаков А. Н. (Ред.). Глобалистика. Энциклопедический справочник. М.: Альфа-М, 2012. С. 106.
  22. 2003-2004 Members, Vistors and Research Assistants [Архівовано 30 березня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
  23. Коротаев Андрей Витальевич [Архівовано 28 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  24. Origins of Islam: Political-Anthropological and Environmental Context. Acta Orientalia Academiae Scientiarum Hungaricae. 53/3-4 (1999): 243—276.
  25. Ancient Yemen, Oxford, Oxford University Press, 1994; Pre-Islamic Yemen, Wiesbaden, Harrassowitz Verlag, 1995.
  26. Социальная эволюция[недоступне посилання з квітня 2019]. М.: Восточная литература, 2003.
  27. Markov A., Korotayev A.Phanerozoic marine biodiversity follows a hyperbolic trend // Palaeoworld. Volume 16, Issue 4, December 2007, Pages 311—318 [Архівовано 18 березня 2020 у Wayback Machine.]; Markov A., Korotayev A. Hyperbolic growth of marine and continental biodiversity through the Phanerozoic and community evolution // Journal of General Biology. Volume 69, 2008. N 3, pp. 175—194 [Архівовано 25 грудня 2009 у Wayback Machine.].
  28. Коротаев А. В. Долгосрочная политико-демографическая динамика Египта: Циклы и тенденции [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.]. М.: Восточная литература, 2006. ISBN 5-02-018526-4
  29. Египетская революция 2011 г.: структурно-демографический анализ // Политические исследования (Полис). ЭкстраТекст. 2011. Вып. 1. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 22 березня 2011.
  30. Korotayev, Andrey V., & Tsirel, Sergey V.(2010). A Spectral Analysis of World GDP Dynamics: Kondratieff Waves, Kuznets Swings, Juglar and Kitchin Cycles in Global Economic Development, and the 2008—2009 Economic Crisis [Архівовано 15 червня 2010 у Wayback Machine.]. Structure and Dynamics. Vol.4. #1. P.3-57.

Посилання

[ред. | ред. код]