Консулов Анатолій Дмитрович
| Консулов Анатолій Дмитрович | |
|---|---|
| Народження | 31 жовтня 1924 |
| Смерть | 29 січня 1986 (61 рік) |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Країна (підданство) |  СРСР |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Членство | Національна спілка архітекторів України |
| Заклад | Львівська національна академія мистецтв |
| Нагороди |  |
Анато́лій Дми́трович Ко́нсулов (31 жовтня 1924, Київ — 28 січня 1986, Москва) — архітектор, художник, заслужений архітектор УРСР.
Народився 31 жовтня 1924 у Києві. Середню освіту здобув у Одесі в школі імені Столярського. Навчався у Московському архітектурному інституті в 1943—1947 роках. Продовжив навчання і отримав диплом 1948 року у Львівському політехнічному інституті. Професійну діяльність розпочав у Львівському обласному проєктному інституті. Працював керівником групи архітекторів львівського відділення інституту Діпромісто. Від 1952 року член Спілки архітекторів УРСР 1972 року обраний за конкурсом доцентом кафедри проектування меблів та інтер'єру у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва. 1976 року отримав звання Заслуженого архітектора УРСР. 1978 року відзначений Державною премією імені Тараса Шевченка. Автор понад 100 проєктів, з яких 80 реалізовано. Від 1957 року працював у стилі нової хвилі львівського функціоналізму. Здобув ряд нагород на конкурсах проєктів. Захоплювався графікою, проектував предмети повсякденного вжитку. Помер у Москві. Похований на полі № 7 Личаківського цвинтаря у Львові.[2] Дружина Муза Консулова та донька Наталія — також архітектори.
- Участь у проєктуванні Пагорба Слави у 1948—1952 роках. Співавтори Андрій Натальченко, Генріх Швецький-Вінецький.
- Житловий будинок на розі вулиць Городоцької та Ярослава Мудрого (1952, співавтор Ярослав Назаркевич).
- Участь у проектуванні Парку культури. Зокрема спроектував зелений театр (1952—1953 у співавторстві), тимчасові павільйони сільськогосподарської виставки (1953—1954). Театр та павільйони не збереглися.
- Житлові мікрорайони у Львові, забудовані житловими будинками за типовими проектами. Зокрема між нинішніми вулицями Любінською, Виговського і Городоцькою (1957—1964, співавтор Людмила Нівіна), квартали на вулицях Каховській і Городоцькій (1958—1964, співавтори Павло Конт, Людмила Нівіна).
- Готель «Львів» на нинішньому проспекті Чорновола, 5 (1965, співавтори Павло Конт, Людмила Нівіна). За основу взято типовий проект готелю на 400 місць, який було розширено з боку вулиці Зернової, кількість місць доведено до 685.
- Пам'ятник на могилі архітектора Генріха Швецького-Вінецького на Личаківському цвинтарі (1966).[3]
- Житловий будинок на нинішній площі Петрушевича (1965—1967).
- Дитяча кав'ярня у Стрийському парку (1960-ті).
- Готель «Дністер» на вулиці Матейка, 6, спроєктований у 1970 році, будівництво завершене у 1982 році (співавтори Людмила Нівіна, Ярослав Мастило).
- Комплекс Західного наукового центру АН України на вулиці Науковій. Це зокрема корпуси фізико-механічного (1960—1962), геофізичного (1964), радіотехнічного (1971—1973) інститутів. Співавтори Олег Радомський, Борис Кузнецов.
- Пам'ятник Іванові Федорову (1977, співавтори скульптори Валентин Борисенко, Валентин Подольський).[4]
- Пам'ятник борцям за Владу Рад на площі Ангелів (1980, скульптор Йосип Садовський).[5]
- Будинки на вулиці Юрія Руфа.
- Проєкт реконструкції фонтану на площі Міцкевича (співавтор — скульптор Євген Дзиндра)[6].
- Пам'ятник Володимирові Леніну у Самборі на колишній вулиці Переяславській, тепер Шухевича (1966, скульптори Валентин Борисенко, Валентин Подольський).[7]
- Архітектурна частина пам'ятника Іванові Франку в Дрогобичі (1966, співавтори архітектор Ярослав Новаківський, скульптори Еммануїл Мисько, Василь Одрехівський, Яків Чайка).[8]
- Пам'ятник першим комсомольцям у селі Яструбичі (1968, скульптори Валентин Борисенко, Олександр Майко).[9]
- Меморіальний ансамбль у селі Грузевиця (1968, скульптор Луїза Штеренштейн).[10]
- Пам'ятник радянським солдатам, партизанам і підпільникам, загиблим у Другій світовій війні, місто Камінь-Каширський (1969, скульптори Дмитро Крвавич, Богдан Романець).[11]
- Пам'ятник Герою Радянського Союзу С. С. Пустельникову в селі Варяж (1970, скульптор Олександр Майко).[12]
- База відпочинку «Карпати» у Брюховичах під Львовом (1971).
- Пам'ятник радянським солдатам у Золочеві Львівської області (1974, скульптори Валентин Борисенко і Валентин Подольський).[13]
- Пам'ятник льотчику Леонідові Бутеліну в селі Задністрянське (1974, кована мідь, скульптор Валентин Усов).[14] У деяких джерелах пам'ятник значиться в сусідньому селі Бовшів.[15]
- Пам'ятник бійцям Першої кінної армії між селищем Олесько та селом Хватів (1976, скульптори — Валентин Борисенко, Казимир Маєвський,[16], інженер-конструктор — Г. Шевчук; є також версія про 1975 рік[17]).
- Пам'ятник хотинським повстанцям 1919 року в Хотині (1977, скульптори Валентин Борисенко, Валентин Подольський).[18]
- Пам'ятник прикордонникові Г. Варавину в селі Шегині (1978, скульптор Яків Чайка).[19]
- Пам'ятник Володимирові Леніну на площі Ринок у Самборі (1979, скульптор Йосип Садовський).[9]
- Пам'ятники загиблим землякам у селах Угри (1970, скульптор Борис Ситников)[8], Паликорови (1972, скульптор Володимир Ушаков)[20], Зарічне Жидачівського району (1974, скульптор Зінаїда Расіна)[21], Дуліби Стрийського району (1980, скульптор Петро Фліт).[22]
- Пам'ятник Клименту Ворошилову в Буську (1980, скульптор Валентин Подольський).[23]
- Пам'ятник Григорію Котовському у смт Красне Буського району (1980, скульптор Олександр Пилєв).[23]
- Пам'ятник радянським солдатам у Білій Церкві (1986, скульптори Валентин Борисенко і М. Білик).[24]
- Відпочинковий комплекс у Трускавці, що складався із курзалу, харчового і спального корпусів.
- 6-метровий пам'ятник шахтареві при в'їзді до Червонограда (кована мідь, скульптор Йосип Садовський).[25]
- Пам'ятник Володимиру Леніну в Бориславі (скульптори Валентин Борисенко, Валентин Подольський).[26]
Як графік, Анатолій Консулов виконав численні серії рисунків (акварель, сепія, туш), переважно архітектурні краєвиди, замальовки міських споруд та пам'ятників народного будівництва (серія «Дерев'яні українські церкви», 1971—1972). Серед його краєвидів Львова — рисунки «Каплиця Боїмів», «Успенська церква», «Мадонна перед костелом св. Антонія», «Костел св. Марії-Маґдалини», «Фонтан на площі Міцкевича» (усі — 1955), «Подвір'я Королівського арсеналу», «Костел бернардинів», «Костел св. Миколая», «Площа Міцкевича» (усі — 1985).
Деякі реалізовані проєкти Анатолія та Музи Консулових, створені у 1940-1960-х роках, стали предметом виставки «Фототектура модернізму», що відбулася 2 липня 2019 року в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи. В експозиції представлено фотороботи восьми авторів, відзняті під час воркшопу, що проходив там само у липні й жовтні 2018 року й опирався на сімейний архів родини Консулових. Крім того, виставку супроводжує серія публічних дискусій, екскурсій, презентацій та фотопленерів[27][28][29].
- ↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 179. — ISBN 978-966-8955-00-6
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 181. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 315. (рос.)
- ↑ Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 32.; Памятники истории… — С. 316; Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 258.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 260.
- ↑ Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 180. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- ↑ Памятники истории… — С. 337.
- ↑ а б Памятники истории… — С. 325.
- ↑ а б Памятники истории… — С. 336.
- ↑ Штеренштейн Луїза Йосипівна // Словник художників України / За ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 261.
- ↑ Памятники истории… — С. 70.
- ↑ Памятники истории… — С. 339.
- ↑ Памятники истории… — С. 328.
- ↑ Памятники истории… — С. 220.
- ↑ Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 26.; Выставка произведений художников западных… — С. 32.
- ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 32.
- ↑ Памятники истории… — С. 323.
- ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 32; Памятники истории… — С. 624.
- ↑ Памятники истории… — С. 330.
- ↑ Памятники истории… — С. 322.
- ↑ Памятники истории… — С. 327.
- ↑ Памятники истории… — С. 342.
- ↑ а б Памятники истории… — С. 323.
- ↑ Украинская Советская Социалистическая Республика // Ежегодник Большой советской энциклопедии / главн. ред. В. Г. Панов. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Вып. 31. — С. 176.
- ↑ Львівська експериментальна… — С. 26.
- ↑ Львівська експериментальна… — С. 27.
- ↑ Що таке «Фототектура модернізму»? // Львівська пошта. — № 51 (2166). — 2019. — 3 липня.
- ↑ Дарина Цвях (3 липня 2019). У Центрі міської історії відкрилась незвична виставка про львівську архітектуру модернізму. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Архітектура (а)політична: про радянське та дискусії навколо. zuap.org. Західноукраїнський Архітектурний Портал. Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Бірюльов Ю. О. Консулови // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 385—387. — ISBN 978-966-7007-99-7.
- Бірюльов Ю. О., Черкес Б. С. Творча спадщина архітекторів родини Консулових // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2012. — № 728. — С. 260—262.
- Ракочий Я. Архітектор А. Д. Консулов. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 1998. — № 358. — С. 256—260.
- Консулов Анатолій Дмитрович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 848 с. . — ISBN 5-88500-042-5. — С. 315.
- Консулов Анатолій Дмитрович // Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1962. — Т. 7 : Коліївщина — Ланчин. — С. 371.
- Ю. О. Бірюльов Консулов Анатолій Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- Народились 31 жовтня
- Народились 1924
- Померли 29 січня
- Померли 1986
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Випускники Львівської політехніки
- Викладачі Львівської національної академії мистецтв
- Лауреати Шевченківської премії 1978 року
- Архітектори Львова
- Заслужені архітектори України
- Члени Національної спілки архітекторів України
- Уродженці Києва
- Померли в Москві
- Архітектори XX століття