Колпаченко Олександр Миколайович
Колпаченко Олександр Миколайович | |
---|---|
Народився | 12 січня 1959 (65 років) Олександрія, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | Росія |
Alma mater | Рязанське повітряно-десантне командне училище |
Знання мов | російська |
Учасник | Війна в Афганістані 1979—1989 і Інтервенція Росії в Сирію |
Нагороди | |
Олександр Миколайович Колпаченко (нар. 12 січня 1959 Олександрія, Кіровоградська область, УРСР, СРСР) — російський воєначальник українського походження, генерал-лейтенант (2014).[1] Начальник берегових військ Військово-Морського Флоту Російської Федерації (2009—2017), генерал-лейтенант (13.12.2014)[2].
Народився 12 січня 1959 року в місті Олександрії Кіровоградської області, УРСР, СРСР.
Після закінчення середньої школи у 1976 р. вступив до Рязанського вищого повітряно-десантного командного училища (РВВДКУ), яке закінчив у 1980 році.
Після закінчення РВВДКУ в 1980 році направлений для проходження подальшої служби на посаді командира взводу розвідувальної роти 104-го гвардійського парашутно-десантного полку 76-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії (місто Псков).
З 1984 по 1986 р. проходив службу в окупаційних військаз СРСР у ДРА у 350-му, а потім у 317-му пдп на посадах заступника командира та командира розвідроти 317-го гв. пдп ОКСВ в Афганістані.
Після повернення з Афганістану 1986 року служив у 104-му гвардійському ПДП, де послідовно пройшов посади від командира розвідувальної роти до командира парашутно-десантного батальйону.
1992 року — слухач Військової академії ім. М. В. Фрунзе. Після закінчення академії в 1995 році був переведений заступником командира полку в 242-й навчальний центр ВДВ, місто Омськ.
1997 року призначений командиром полку.
У 2000—2003 — начальник штабу 7-ї гв. вдд в місті Новоросійськ.
У липні 2003 року повернувся до Омська, очоливши 242-й навчальний центр ВДВ.
У червні 2005 року призначений командиром 76-го гв. вдд (Псков).
З 2009 по 2017 роки був начальником берегових військ ВМФ Російської Федерації.
В 2014 році Олександр Колпаченко брав участь в анексії Криму, за що занесений до бази «Миротворець»[3]
У вересні 2017 року відправлений в запас.
Одружений, двоє дітей. Старший син закінчив Краснодарське військове училище . Молодший син закінчив Балтійський морський інститут імені Ф. Ф. Ушакова (філія Військового навчально-наукового центру ВМФ «Військово-морська академія імені Адмірала Флоту Радянського Союзу М. Н. р. Кузнєцова» в Калінінграді, зараз служить на Балтійському флоті, офіцер корвета «Кемивний» . Є онука.
- Орден «За заслуги перед Батьківщиною» IV ступеня з мечами (2008)[4]
- Орден Суворова[5]
- Орден «За військові заслуги»[6]
- Орден Червоної Зірки[6] (1984, 1986)
- Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ступеня[6]
- Медаль Жукова
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «За відмінність у військовій службі» І ступеня
- Медаль «200 років Міністерству оборони»
- Медаль Генерал армії Маргелов
- Медаль За повернення Криму
- Медаль Учаснику військової операції у Сирії
- Медаль На згадку про 15-річчя виведення Радянських військ з Афганістану
- Медаль 70 років створення Повітряно-десантних військ СРСР
- Медаль 75 років Повітряно-десантним військам
- Медаль «За бездоганну службу» ІІ, ІІІ ступенів
- Знак «Воїну-інтернаціоналісту»
- Орден «Зірка»
- Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу» (Афганістан)
- Медаль Бойова співдружність (Сирія)
- ↑ Указ Президента России от 13 декабря 2014 года № 764 «О присвоении воинских званий высших офицеров, специальных званий высшего начальствующего состава и высших специальных званий». Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 17 січня 2015.
- ↑ Официальный отдел. Назначения. // Морской сборник. — 2015. — № 2. — С.4.
- ↑ Колпаченко Александр Николаевич / Колпаченко Олександр Миколайович / Kolpachenko Aleksandr Nikolaevich. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
- ↑ Военнослужащие, награждённые государственными наградами. 1 октября 2008 года. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 13 лютого 2022.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 13 лютого 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в Биография. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 21 червня 2022.
- Указ Президента России о награждении А. Н. Колпаченко орденом «За заслуги перед Отечеством» IV степени (с изображением мечей) на www.kremlin.ru
- https://web.archive.org/web/20140607000730/http://www.nemchenko.ru/wind.php?ID=236532
- http://www.labyrinth.ru/content/card.asp?cardid=92656 [Архівовано 13 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Народились 12 січня
- Народились 1959
- Уродженці Олександрії
- Випускники Рязанського повітряно-десантного командного училища
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною»
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня
- Кавалери ордена Суворова (Російська Федерація)
- Кавалери ордена «За військові заслуги» (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня
- Нагороджені медаллю Жукова
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «Учаснику військової операції в Сирії»
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 2 ступеня
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 3 ступеня
- Нагороджені медаллю «Генерал армії Маргелов»
- Нагороджені медаллю «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії)
- Нагороджені медаллю «За відзнаку у військовій службі» (Міноборони Російської Федерації)
- Нагороджені медаллю «200 років Міністерству оборони»
- Нагороджені медаллю «За повернення Криму»
- Нагороджені медаллю «Від вдячного афганського народу» (Афганістан)
- Нагороджені медаллю «Бойова співдружність» (Сирія)
- Нагороджені нагрудним знаком «Воїну-інтернаціоналісту»
- Учасники Афганської війни (1979—1989)
- Випускники Військової академії імені Фрунзе
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня з мечами
- Генерал-лейтенанти (Російська Федерація)
- Фігуранти бази «Миротворець»
- Учасники інтервенції Росії в Сирію
- Військовики 76-ї десантно-штурмової дивізії