Кожушко Олександр Михайлович
| Кожушко Олександр Михайлович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Народився | 10 квітня 1928 с. Коржумари, Криничанський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР | |||||
| Помер | 26 листопада 2011 (83 роки) | |||||
| Громадянство |  СРСР→ Україна | |||||
| Національність | українець | |||||
| Діяльність | політик | |||||
| Alma mater | Дніпровський національний університет залізничного транспорту | |||||
| Посада | народний депутат України[1] | |||||
| Партія | КПРС→КПУ | |||||
| Нагороди |
| |||||
Кожушко Олександр Михайлович (нар. 10 квітня 1928, село Коржумари, Криничанський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР — 26 листопада 2011) — український радянський залізничник і державний діяч. Заслужений працівник транспорту України. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань (1981—1990) та Народний депутат України II скликання (1994—1998). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 роках.
Народився 10 квітня 1928 року у с. Коржумари, Криничанський район, Дніпропетровська область, в українській селянській родині.
У 1944-1948 роках навчався у Дніпропетровському технікумі залізничного транспорту, по закінченні якого був розподілений на Бесарабське відділення Кишинівської залізниці.
З 1953 року переведений на Одеське відділення Одесько-Кишинівської залізниці. Працював поїзним диспетчером, заступником начальника відділу руху Одеського відділення.
У 1965 році закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту й був призначений начальником станції Одеса-Застава I.
З березня 1966 року повертається в апарат Одеського відділення на посаду начальника відділу руху, з грудня 1969 року — заступник начальника Одеського відділення.
У 1971 році призначається начальником служби руху — заступником начальника Одесько-Кишинівської залізниці.
З 1977 року — начальник Одесько-Кишинівської залізниці, а з 1979 року — начальник Одеської залізниці.
З 1981 до 20 липня 1994 року обіймав посаду начальника Донецької залізниці[2]. При ньому Донецька залізниця стала однією з найбільш високооснащених, як в технічному, так і в соціальному плані, а також стала одним із беззаперечних лідерів у вантажній роботі на мережі залізниць Радянського Союзу.
Обирався депутатом Верховної Ради України II скликання (1994–1998). Очолював комітет Верховної Ради з питань транспорту і зв'язку, був безпосереднім творцем і автором Закону України «Про залізничний транспорт». Член фракції КПУ.
Помер 26 листопада 2011 року.
Нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, медалями. Двічі нагороджувався нагрудним знаком «Почесний залізничник».
Удостоєний почесного звання «Заслужений працівник транспорту України». Лауреат державних премій.
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1994 року № 493 «Про звільнення Кожушка О.М. з посади начальника Донецької залізниці».
- Видатні залізничники Одеської залізниці [Архівовано 18 Жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Офіційна Україна сьогодні [Архівовано 17 Жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Профіль на сайті Верховної ради України
- Народились 10 квітня
- Народились 1928
- Померли 26 листопада
- Померли 2011
- Випускники Дніпровського національного університету залізничного транспорту
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Заслужені працівники транспорту України
- Уродженці Криничанського району
- Українські залізничники
- Начальники Одеської залізниці
- Начальники Донецької залізниці
- Почесні залізничники СРСР
- Депутати Верховної Ради УРСР 10-го скликання
- Народні депутати України 2-го скликання
- Депутати Верховної Ради УРСР 11-го скликання
- Дніпровський коледж транспортної інфраструктури