Ковалівська волость (Зіньківський повіт)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Ковалівська волость | ||||
Центр | Ковалівка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 15 529 (1885) | |||
Населення | 7051 осіб (1885) | |||
Густота | 41.5 осіб / км² | |||
Наступники | Ковалівський район | |||
Ковалівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Зіньківського повіту Полтавської губернії з центром у містечку Ковалівка.
Станом на 1885 рік складалася з 55 поселень, 5 сільських громад. Населення — 7051 особа (3474 чоловічої статі та 3577 — жіночої), 1165 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 8152 | 5892 |
Приватної власності | 7268 | 5663 |
Іншої власності | 109 | 108 |
Загалом | 15529 | 11663 |
Основні поселення волості:
- Ковалівка — колишнє державне та власницьке містечко при річках Стеха та Грунь за 28 верст від повітового міста, 2100 осіб, 470 дворових господарств, 2 православні церкви, школа, поштова станція, 3 постоялих будинки, лавка, 14 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи, базари по вівторках і суботах, 4 ярмарки на рік. За 6 і 10 верст — селітровий завод.
- Загрунівка — колишнє державне село при річці Грунь, 1300 осіб, 143 дворових господарства, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, 14 вітряних млинів.
- Романівка — колишнє державне село при річці Грунь, 600 осіб, 140 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, водяний і 6 вітряних млинів.
Старшинами волості були:
- 1900 року Юшко[2];
- 1903-1904 роках Вертелецький[3],[4];
- 1906-1907 роках Воскобойник[5],[6];
- 1913 року Іван Іванович Юшко[7];
- 1914-1916 року Олександр Андрійович Зливко[8],[9],[10].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь и Справочная книжка Полтавской губерніи на 1903 годъ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1903
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Справочная книжка по Полтавской губерніи на 1906. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія, аренд. Д. Н. Подземскимъ. 1906
- ↑ рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1914 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1914
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1916 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1916
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |