Перейти до вмісту

Клотильда Ем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Клотильда Ем
фр. Clotilde Hesme
Дата народження30 липня 1979(1979-07-30) (45 років)
Місце народженняТруа
ГромадянствоФранція Франція
Професіяакторка
Alma materВища національна консерваторія драматичного мистецтва і Курси Флоран[1]
Роки активності1999 — наш час
IMDbID 1202905
Нагороди та премії
«Сезар» (2012)
Клотильда Ем у Вікісховищі

Клоти́льда Ем[2] (фр. Clotilde Hesme; нар. 30 липня 1979, Труа, Об, Франція) — французька акторка театру, кіно та телебачення. Лауреатка французької національної кінопремії «Сезар» 2012 року в категорії «Багатонадійна акторка» .

Життєпис

[ред. | ред. код]

Клотильда Ем народилася в місті Труа, що в департаменті Об у Франції. Її батьки були держслужбовцями; сестри Аннеліз Ем[fr] (нар. 1976) та Елоді Ем (нар. 1973) також є акторками. Після навчання на Курсах Флоран, поступила до Національної консерваторії драматичного мистецтва в Парижі та з 1999 року почала грати на театральній сцені.

У 1999 році Клотильда Ем дебютувала в кіно в короткометражці Софі Леллуш «Боже, як добре що це зробила природа» (фр. Dieu, que la nature est bien faite!). У 2002 році акторку помітив режисер Жером Боннель, запросивши її на роль у своєму повнометражному фільмі «Шиньйон Ольги».[3] У 2005 році Ем знялася у фільмі Філіппа Гарреля «Постійні коханці».[4] У 2007-му разом з Луї Гаррелем знялася у фільму Крістофа Оноре «Усі пісні лише про кохання», отримавши номінацію на здобуття французької національної кінопремії «Сезар» в категорії «Багатонадійна акторка».

Серед фільмів 2010-х років за участю Клотильди Ем: схвалена критиками та відзначена фестивальними нагородами стрічка чилійського режисера Рауля Руїса «Лісабонські таємниці» (2010) за книгою Камілу Каштелу Бранку, де акторка зіграла Елізу де Монфор, франко-іспанський фантастичний фільм режисерів Арно і Жана-Марі Лар'є «Останній романтик планети Земля», який виграв декілька престижних кінонагород на кінофестивалі в Каталонії в 2009 році та фільм режисерки Алікс Делапорт «Анжель і Тоні» (2011), за головну роль в якому Ем здобула премію «Сезар» 2012 року, як найкраща молода акторка, розділивши її з Нейдрою Айяді.[2]

У 2012 році Клотильда Ем зіграла у фільмі Катрін Корсіні «Три світи», який був представлений у програмі «Особливий погляд» на 65-му Каннському міжнародному кінофестивалі.[5][6]

У 2015 році акторка знялася у партнерстві з Омаром Сі та Джеймсон Тьєррі у фільмі режисера Рошді Зема «Шоколад»[7], прем'єра якого в Україні відбулася 12 травня 2016.

Окрім роботи в кіно, Клотильда Ем знімається для телебачення. Так, у 2012 вона зіграла роль Адель в містичному серіалі «Повернені» виробництва французького телеканалу Canal+, де за сюжетом до її героїні повертається загиблий кілька років тому наречений.[8]

У 2017 році Клотильда Ем входила до складу журі секції «Сінефондасьйон» на 70-му Каннському міжнародному кінофестивалі, очолюваного Крістіаном Мунджіу.[9]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1999 кф Боже, як добре що це зробила природа Dieu, que la nature est bien faite! подруга офіціанта
2002 ф Шиньйон Ольги Le chignon d'Olga Маріон
2004 кф Фокус Focus Люсі
2004 ф До вечора À ce soir Матильда
2004 ф Постійні коханці Les amants réguliers Лілі
2007 ф Усі пісні лише про кохання Les chansons d'amour Аліса
2007 ф Син бакалійника Le fils de l'épicier Клер
2007 ф 24 заходи 24 mesures Дамія
2007 ф Дитинства Enfances Габрієль, гувернантка Ренуара
(епізод «Пара взуття»)
2008 ф Кровні узи Les liens du sang Корінн
2008 ф На війні De la guerre Луїза
2008 ф Прекрасна смоковниця La belle personne документаліст
2009 тф Другий сюрприз кохання La seconde surprise de l'amour маркіза
2009 с Чорна сюїта Suite noire Ребекка, жінка д'Амбуаза
2009 тф Анджело, тиран Падуанський Angelo, tyran de Padoue La Tisbé
2009 ф Останній романтик планети Земля Les derniers jours du monde Ірис
2010 ф Анжель і Тоні Angèle et Tony Анжель
2010 ф Лісабонські таємниці Mistérios de Lisboa
2011 с Таємниця Лісабона Mistérios de Lisboa Еліза де Монфор
2012 ф Три світи Trois mondes Жульєтта
2012 с Повернені Les Revenants Адель
2013 с La collection - Ecrire pour... le jeu des sept familles Анна
2013 ф Заради жінки Pour une femme
2014 ф Le souffleur de l'affaire Сара Бернар
2014 ф Останній удар молота Le dernier coup de marteau Надя
2015 ф Ева і Леон L'échappée belle Ева
2015 ф Шоколад Chocolat Marie Hecquet
2016 ф Неприручений L'indomptée Camille Peano
2016 ф Життя Une vie Жильберта де Фурвіль
2017 ф К.О. K.O. Інгрид
2017 ф Діана має плечі Diane a les épaules Діана
2021 с Люпен Lupin Жульєт Пеллегріні

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Клотильди Ем[10]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Люм'єр»
2008 Багатонадійна акторка Усі пісні лише про кохання Номінація
2012 Анжель і Тоні Номінація
Премія «Сезар»
2008 Найперспективніша акторка Усі пісні лише про кохання Номінація
2012 Анжель і Тоні Перемога
Товариство драматургів і театральних композиторів (SACD)
2008 Приз Сюзанни Б'янкетті Перемога
2008
Приз Ромі Шнайдер
 Номінація
Золота зірка кіно
2008 Найкраща жіноча роль Усі пісні лише про кохання Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Марракеші
2014 Приз найкращій акторці Останній удар молота Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs?page=1
  2. ↑ а б Académie des César. César 2012 du Meilleur Espoir Féminin : Clotilde Hesme dans ANGELE ET TONY, Naidra Ayadi dans POLISSE. Vimeo (фрю) . Процитовано 30.12.2017.
  3. ↑ Biography at Allocine. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 30 грудня 2017.
  4. ↑ Clotilde Hesme: «Théâtre et cinéma doivent se nourrir l'un de l'autre» [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] на Les Inrocks від 24 липня 2010.
  5. ↑ 2012 Official Selection. Cannes. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 30.12.2017.
  6. ↑ Cannes' female-free directors line-up criticized. Boston Globe. Процитовано 30.12.2017.
  7. ↑ Omar Sy amoureux devant Clotilde Hesme enceinte. http://www.purepeople.com. Процитовано 6 février 2016..
  8. ↑ Critical analysis. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 30 грудня 2017.
  9. ↑ Nancy Tartaglione (21 березня 2017). Cristian Mungiu President Of Cannes Cinéfondation & Short Film Jury. Deadline. Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
  10. ↑ Нагороди та номінації Клотильди Ем на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клотильда_Ем&oldid=36275996