Перейти до вмісту

Кецало Зеновій Євстахович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кецало Зеновій Євстахович
Народження12 лютого 1919(1919-02-12) або 1919[1]
Добрівляни, Жидачівський район, Львівська область, Україна
Смерть14 серпня 2010(2010-08-14)
 Львів, Україна
ПохованняЛичаківський цвинтар
НавчанняЛьвівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша
Діяльністьхудожник
Нагороди
Народний художник України заслужений художник України

Зено́вій Євста́хович Ке́цало (*12 лютого 1919, Добрівляни — †14 серпня 2010, Львів) — український художник.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народився селі Добрівляни на Ходорівщині у сім'ї залізничника. У 19331938 роках навчався у львівській Художньо-промисловій школі. Тут він освоював мистецтво рисунка і композиції, ліплення і графічного ремесла, олійного і фрескового живопису, вчився розтирати фарби. Навчався у Краківській академії мистецтв (19381939). Навчався у викладачів: Казимир Дуніковський, Ян Генрик Розен, Казимир Сіхульський, Людвік Тирович.

На початку Другої світової війни викладав креслення і малювання у Ходорівській середній школі, а потім переїжджає до Львова. 1941 року призваний до армії. За «антирадянську пропаганду» переведений до штрафбату, а згодом засуджений до 8 років таборів і 3 років позбавлення громадянських прав. Термін ув'язнення відбув на Уралі.

У 1953 році одружився. Дружина Наталія — лікар за фахом. Діти: донька Оксана та син Андріан.

Похований на 49 полі Личаківського цвинтаря.

Творча діяльність

[ред. | ред. код]

Зеновій Кецало серйозно зайнявся гравюрою і саме в цей час з його полотнами ознайомилися О. Кульчицька, С. Гебус-Баранецька, Л. Левицький. 1962 року вступив у Спілку художників УРСР. Через рік обраний головою секції графіки і членом правління Львівської обласної організації Спілки художників УРСР. Від 1990 — заслужений художник України; 1995 — народний художник України.

Творчий доробок — понад 1 000 картин.

Жанрова діяльність

[ред. | ред. код]

Як живописець працює в жанрах портрету та натюрморту, як графік — у техніках літографії та офорту.

Вільно володіє усіма класичними техніками станкової графіки. Щоразу шукає нові сюжети для своїх полотен і надає буденному мотиву неабиякого філософського змісту. Часто зображає і пам'ятки архітектури: «Олеський замок», «Козацький арсенал», «Церква в селі Підлисся», «Контрфорси Печерської лаври». Не забуває і про рідний край — Ходорівщину. Велику мистецьку цінність представляють портрети та антивоєнна серія. Як аквареліст він не має собі рівних. Добра зорова пам'ять дозволяє художникові писати з натури уже в майстерні.

Найповніше обдарування розкрилось у естампній графіці. Зокрема, майстром високого класу він показав себе у складній графічній техніці мецо-тинто.

Виставкова діяльність

[ред. | ред. код]

У 50-х роках його полотна часто експонувалися на львівських виставках.

Картини художника виставляються не тільки на українських виставках. Його авторитет зростає, а роботи з'являються на престижних виставках і на закордонних вернісажах. Він представляє свої роботи у Нью-Йорку, Торонто, Чикаго, Ряшеві, Перемишлі.

Література

[ред. | ред. код]
  • Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 194—195. — ISBN 978-966-7007-99-7.
  • Зеновій Кецало: Шлях: [Альбом] / Концепція вид., вступ. стат. Олени Кіс-Федорук. — Львів: ВПФ «Тріада Плюс»; ЗАТ «Артсервіс», 2004. — 256 с.: іл.
  • Мистецький світ Зеновія Кецала//Сенчишин Н., «Папірус», 9 лютого, 2004.
  • Пішов з життя патріярх живопису Зеновій Кецало (PDF). Свобода. 20 серпня 2010. с. 30. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.