Перейти до вмісту

Квітник (боєприпас)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
КАС «Квітник»

Керований артилерійський снаряд «Квітник»
ТипКерований осколково-фугасний снаряд
ПоходженняУкраїна Україна
Історія використання
ОператориУкраїна Україна
Історія виробництва
РозробникШкарлет Микола Іванович
ВиробникНВК «Прогрес»
Характеристики
Вага48 кг
Довжина1200 мм

Калібр152/155 мм
Дальність вогню
Ефективна3 000-20 000 м
Вага наповнення8 кг

Квітник (боєприпас) у Вікісховищі

«Квітник» — це український високоточний уламково-фугасний артилерійський боєприпас з лазерною напівактивною головкою самонаведення (типу 9Е421). Виготовляється під калібр 152 мм або 155 мм (стандарт НАТО). Прийнятий на озброєння Збройних сил України 6 грудня 2012 р[1].

Історія створення

[ред. | ред. код]

Високоточний боєприпас був розроблений Ніжинським науково-виробничим комплексом «Прогрес» центральним конструкторським та проектно-технологічним бюро «Точність» під керівництвом головного конструктора Миколи Івановича Шкарлета.

В жовтні 2017 під час міжнародної виставки «Зброя та Безпека-2017» ДП НВК «Прогрес» вперше презентувало керований артилерійський снаряд з лазерним напівактивним самонаведенням калібру 152/155 мм «Квітник», виготовлений без російських комплектуючих.[2]

КАС «Квітник» забезпечує ураження танків, пускових ракетних установок, броньованих машин, захисних споруд (ДОТів; ДЗОТів; будівель, пристосованих для оборони тощо); самохідних та буксированих артилерійських гармат; командних, центрів керування, вузлів зв'язку; мостів та водних переправ; бойових, десантних і транспортних кораблів тощо.

Високоточний керований снаряд Квітник має суттєво меншу вагу та характеристики за ураженням противника, що дещо перевищують російські аналоги. Його лазерна напівактивна система наведення дозволяє застосовувати боєприпас не тільки проти бронетехніки, але й проти інших важливих військових об'єктів. Цей ВТБ може застосовуватися для наземної артилерії, наприклад, для самохідних гаубиць типу Мста-С або 2СЗМ «Акація», що суттєво скорочує час виконання бойової задачі. Здатний вражати цілі, що рухаються зі швидкістю до 10 м/с (36 км/год) з імовірністю 90%.

Порівняння вітчизняної розробки з іншими аналогами показує, що інженерам вдалося створити потужнішу бойову частину, крім того, снаряд вийшов довжиною менше — 1200 мм замість звичних 1300 мм, під стандарт НАТО.

Характеристики

[ред. | ред. код]

Основні характеристики снаряда «Квітник»

[ред. | ред. код]
Довжина снаряда 1,2 м
Калібр 152/155 мм
Вага снаряда 48 кг
Вага ВР 8 кг
Дальність дії 3-20 км
Діапазон робочих температур від 50 до −40 градусів

Генеральний конструктор ЦКБ «Точність», зазначив, що «Квітник» у «10-15 разів скорочує виконання бойової задачі», а 16 таких високоефективних боєприпасів можуть виконати «роботу» 800 звичайних снарядів. [3]

Характеристики голівки самонаведення

[ред. | ред. код]

Тактико-технічні характеристики лазерної напівактивної головки самонаведення 9Э421:

Тип Лазерна напівактивна головка самонаведення
Калібр 152 і 155 мм
Габаритні розміри:
 — довжина
 — діаметр
156 мм
114 мм
Маса 2,5 кг
Стійкість до одиночного механічного
удару з піковим прискоренням
до 10000 g
Працездатність в діапазоні температур навколишнього середовища від −40 до +50 °C

Порівняння з аналогами

[ред. | ред. код]
Назва Країна Зображення Калібр, мм Максимальна
дальність стрільби, км
Тип бойової частини Маса вибухової
речовини, кг
Довжина снаряду, мм Маса снаряду, кг
«Квітник»[4] Україна Україна 152/155 20 уламково-фугасний 8,0 1200 48,0
«Краснополь»[5][6] Росія Росія 152/155 20 уламково-фугасний 6,4 1305 50,8/51,3
«Краснополь-М2»[7] Росія Росія 155 25 уламково-фугасний 11,0 1200 54,0
M712 «Copperhead»
/«Copperhead-2»
[8]
США США 155 16/20 уламково-фугасний 6,7 1370 62,0
M982 «Excalibur» Швеція Швеція, США США 155 23/40-57[9] уламково-фугасний,
касетний
22 996 48

Директор департаменту розробки і закупівель озброєння і військової техніки Міноборони Володимир Грек не назвав точної вартості розробки боєприпасу, проте повідомив, що вона склала «двадцяту частину порівняно з російським (снаряд «Краснополь») та іншими аналогами». «Вартість одного снаряда складе до 200 тис. грн.», - повідомив пан Грек. За його словами, в 2009 році плануються державні випробування та прийняття «Квітника» на озброєння. Після цього Міноборони має намір закуповувати в рік по 200-300 одиниць цих боєприпасів[10].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ЗСУ прийняли на озброєння керований артилерійський "Квітник". УкрІнформ. 18 грудня 2012. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 18 грудня 2012.
  2. https://milnavigator.tv/kerovanyj-snaryad-kvitnyk-bez-rosijskyh-komplektuyuchyh/ [Архівовано 20 січня 2018 у Wayback Machine.] Керований снаряд «Квітник» без російських комплектуючих
  3. Як український "Квітник" змусив бойовиків тікати. ТСН. 4 липня 2014. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 19 лютого 2023.
  4. Управляемый артиллерийский снаряд с лазерным полуактивным самонаведением «Квітник». Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 1 грудня 2012.
  5. 152/155 мм Комплекс управляемого артиллерийского вооружения «Краснополь». Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 1 грудня 2012.
  6. 152/155 мм Комплекс управляемого вооружения «КРАСНОПОЛЬ». Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 1 грудня 2012.
  7. Комплекс управляемого вооружения «КРАСНОПОЛЬ-М2». Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 1 грудня 2012.
  8. Артиллерийские высокоточные боеприпасы. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 1 грудня 2012.
  9. Дальність стрільби КАС M982 «Excalibur» сильно відрізняється в залежності від модифікації: Block 1a-1 має дальність стрільби 23 км, Block 1a-2 — 40-57 км
  10. http://www.kommersant.ua/doc/1055168/print[недоступне посилання]

Посилання

[ред. | ред. код]