Казимир Олеарський

Казимир Олеарський
Народився	12 лютого 1855(1855-02-12) Велике Дроґі, Ґміна Скавіна, Краківський повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Помер	15 лютого 1936(1936-02-15) (81 рік) Краків, Польська Республіка
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Республіка Польща
Діяльність	фізик, політик
Alma mater	Ягеллонський університет
Заклад	Ягеллонський університет ЛНУ ім. І. Франка
Посада	посол до Галицького сейму
Членство	Польська академія знань

Казимир Олеарський (пол. Kazimierz Olearski; 12 лютого 1855, Вєльке Дрогі — 15 лютого 1936, Краків) — польський науковець, професор фізики Львівської політехніки, на той час Вищої політехнічної школи, який в 1913—1914 н.р. був її ректором.

Біографія

Народився у Вєльких Дрогах Вадовицького повіту (тепер Краківський повіт, Польща) в родині землевласника Владислава Олеарського та Меланії з родини Стрижовських. Після закінчення Краківської середньої школи навчався на факультеті математики в Ягеллонському університеті у місті Краків.

З 1878 року працював асистентом в Астрономічній обсерваторії університету, продовжуючи навчання в Лейпцигу та Берліні.

У 1880 році захистив в Берлінському університеті докторську дисертацію, а в 1882 році в Ягеллонському університеті здобув докторський ступінь в галузі теоретичної фізики. У 1885 році він закінчив роботу в обсерваторії й Академії наук. У 1885/86 навчався в Парижі і Оксфорді.

Після повернення в 1886 році він став доцентом експериментальної фізики, метеорології та кліматології в Вищій рільничій школі [Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.] (школа сільського господарства) в Дублянах.

У 1889 році він вступив на хімічний факультет Технічного університету Львова, протягом року викладав одночасно в обох університетах. У 1890 році закінчив свою роботу в Дублянах.

З 1889 — професор фізики у Львівській політехніці, із 1896 по 1898 р. декан хімічно-технологічного відділу. 30 червня 1913 став ректором Львівської політехніки й займав цю посаду до 1915 року. Водночас він був членом Національного Сейму Галичини.

У 1918 році залишив кафедру хімії. Після відставки викладав до 1922 року в Департаменті земельних і водних ресурсів.

Він призначив Тадеуша Годлевського як свого наступника і продовжувача роботи.

Помер у віці 81 року, похований на Раковицькому цвинтарі.

Наукові досягнення

Значна частина роботи публікацій Казимира Олеарського опубліковано в Академії наук, вони стосувалися експериментальної електротехніки, оптики, теорії пружності і математики. Зробив поважний внесок в історію розвитку практичних електротехнічних досліджень, опублікував ряд наукових праць з цієї тематики: новий спосіб вимірювання малих електричних опорів, дослідження електричних осциляцій в електричних колах, характеристики змінного струму.

Він був поліглотом, вільно володів англійською, німецькою, російською та романськими мовами.

Польську науку представляв на численних зустрічах, конференціях і конгресах, організованих у Великій Британії, Франції, Швейцарії, Австрії, Німеччини, Чехії та інших.

Посилання

• Олеарський Казимир (Olearski Kazimierz) (1855—1936), проф. фізики
• Богдан Кожушко, Василь Шендеровський Початковий етап викладання предмету електро-техніки у Львівській політехнічній школі [Архівовано 25 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Збірник праць НТШ. T. 7. — С. 32—36.