Йозеф Ґочар

,розмір_зображення ,місце_народження ,дружина ,батько ,сторінка_в_інтернеті ,чоловік ,дата_народження ,місце_смерті ,рід_діяльності ,матір ,підпис_зображення ,ім'я_при_народженні ,дата_смерті

Йозеф Ґочар
чеськ. Josef Gočár
Народження	13 березня 1880(1880-03-13)[…] Семин[…]
Смерть	10 вересня 1945(1945-09-10)[…] (65 років) Їчин, Східно-Чеська область[…]
Поховання	Славін і Вишеградський цвинтар
Країна (підданство)	Чехословаччина  Австро-Угорщина
Навчання	Празька академія образотворчих мистецтв
Вчителі	Josef Havlíčekd
Діяльність	архітектор, педагог, містобудівник, педагог, дизайнер, типограф
Праця в містах	Тршебич, Градець-Кралове і Прага
Найважливіші споруди	Church of Saint Wenceslaus (Vršovice)d
Членство	Чеська академія наук і мистецтв
Нагороди
Йозеф Ґочар у Вікісховищі

Йозеф Ґочар (чеськ. Josef Gočár, 13 березня 1880, Семин, поблизу Пардубиць — 10 вересня 1945, Їчин) — чеський архітектор, один із засновників сучасної чеської архітектури. Член Чеської академії наук і мистецтва.

Біографія

Йозеф Ґочар народився 13 березня 1880 року поблизу міста Пардубиці. Він був учнем архітектора Яна Котери. Будинки, побудовані Ґочарем у ранній період творчості, створені в стилі кубізм. Пізніше — у чеському специфічному архітектурному стилі, в рондокубізмі. Наприкінці 1920-х років його споруди набули рис функціоналізму. Проте сам архітектор не приєднувався до функціоналістського руху. Особливо багато уваги як зодчий і фахівець з міського планування Й. Ґочар приділяв місту Градець-Кралове. Працював також викладачем.

Йосиф Ґочар помер у Їчині, похований у Славіні у Вишеграді.

Творчість

Ранній період

З 1905 року Йозеф розпочав перші проєкти будинків у Градець-Кралове. Після закінчення працював у студії Котера. У 1908 році він покинув її і став незалежним. Йозеф Ґочар також став членом Асоціації архітекторів. Червона вілла Йозефа Бінка в Крюмбурку (1908—1909) — його перша самостійна робота. У 1909—1910 роках він здійснив перші великі проєкти: сходи до костелу Діви Марії в Градець-Кралове (будівля із залізобетону сполучає площу з периметром дороги під стінами) та універмаг в Яромежі. З 1910 року зведена залізобетонна конструкція водосховища в Лазне Богданеч.

У 1909—1910 роках у Пардубицях було встановлено млини Вінтерніц у мальовничому місці на правому березі річки Грудимка.

Кубізм

Архітектор створив найвагоміші споруди своєї кубістичної епохи: Будинок Чорної Мадонни в Празі та Спа-будинок — Павільйон Ґочара у Лазне Богданеч. Він також брав участь у створенні інтер'єрів, створив низку дизайнів будинків, меблів тощо.

Період рондокубізму розпочався у 1920-х роках, в цей час були зведені й інші важливі споруди. У 1921—1923 роках будівництво Легіобанка в Празі було завершено. Будівля задумана як палладієва архітектура з п'ятьма осями з рельєфом Гутфреунда по всій ширині перегородок і парапету, що підтримується на обох кінцях і над входом скульптурами Яна Штурса.

Урбанізм у Градець-Кралове

На початку 1920-х Йозеф Ґочар почав інтенсивно працювати в Градець-Кралове. Ґочар поступово опрацював план зонування міста, створив план регулювання набережної, будівництво в басейні Ельби, шкільні квартали (гімназія Й. К. Тіля), центр міста (сьогоднішня площа Ульріха). Плани будівництва також включали систему зовнішньої кільцевої дороги.

Функціоналізм

У 1927—1928 роках Йозеф Ґочар почав роботи над одною з найвизначніших функціоналістських будівель, церквою св. Вацлава. Наприкінці 1920-х років почався період конструктивізму, і Ґочар продовжив будівництво у Градець- Кралове. У 1927—1932 роках було збудовано будівлю Державної залізниці — залізобетонну конструктивістську будівлю з муром. Робота Ґочара в Градець-Кралове завершилася в 1931—1936 роках проєктуванням та будівництвом будівлі фінансового бюро. Найбільша робота Ґочара для Пардубиць також належить до періоду функціоналізму — проєкту Грандготель та Районного дому, який був реалізований у 1927—1931 роках. Багатофункціональний чотириповерховий палац займав велику площу західної сторони сьогоднішньої площі Республіки, мав у підвалі кілька функціональних залів, кафе, бар, приміщення готелю, офіси та кінотеатр. У той час частина фасаду була викладена по-сучасному синьо-сірими скляними плитами — опакситом, кафе розмістили у кутовому напівкруглому заскленому еркері. На початку 1990-х цей комплекс перестав виконувати початкові цілі, будівля кілька років пустувала, а потім була перебудована під торговий центр.

Досягнення

• 1925 рік — На Всесвітній виставці в Парижі Йозеф Ґочар був удостоєний вищої нагороди — Гран Прі в номінації «архітектура».

Будівлі

• Дім «У чорної Мадонни», Прага (1911–12)
• Банк Чехословацьких Легіонерів, Прага (1922–25)
• Будинок Масарика, Градець-Кралове (1924–26)
• Навчальний комплекс в Тилеві поблизу Градець-Кралове (1924–27)
• Вілли в празькому районі Баба (1928–34)
• Павільйони і вілли в Лазне-Богданич

Галерея

• 
  Будинок у Чорної Мадонни, Прага
• 
  Водонапорна башта в Лазне-Богданеч
• 
  Собор Св. Вацлава, Прага
• 
  Школа в Усті-над-Лабем
• 
  Міський музей в Яромержі
• 
  Гімназія Каетана Тила, Градець-Кралове
• 
  Банк Чеських Легіонів, Прага
• 
  Дім земельного управління
• 
  Будинок в Лазне-Богданеч
• 
  Млин у Пардубицях (1911)
• 
  Фасад будинку Франтішека Мишака, Прага
• 
  Фасад будинку Франтішека Мишака, Прага
• 
  Будівля пошти, Ужгород
• 
  Будівля фірми BAŤA в Ужгороді

Джерела

• Biography (in English) [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Short biography (in English)
• Biography (in Czech) [Архівовано 13 травня 2008 у Wayback Machine.]
• List of works (in Czech) [Архівовано 27 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Photographs of his works (text in Czech) [Архівовано 16 липня 2012 у Wayback Machine.]
• Fostinum: Czech Cubist Architecture — Photographs of Gočár's cubist buildings [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]

Література

• Josef Gočár/Otakar Novotný, Bořecký J a kol., 2011, 212 s., SVU Mánes, Praha, ISBN 978-80-905116-0-6

Посилання

• Martina Bílá: Některé Gočárovy projekty zůstaly jen sny a vizemi, Český rozhlas [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.]
• ArchiWeb — Josef Gočár [Архівовано 27 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Zhýralé Pardubice — G. S. — Pardubická architektura Gočára, Janáka a Machoně
• Josef Gočár — architekt, který zajistil klid v centru Hradce
• Jiří Hůla, Výročí 2010: Josef Gočár (130 let od narození) [Архівовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.]
• Hradec Králové a architektura Josefa Gočára [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]