Очікує на перевірку

Жульєн Офре де Ламетрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жульєн Офре де Ламетрі
фр. Julien Offray de La Mettrie
Західна філософія
Народження23 листопада 1709(1709-11-23)
Сен-Мало
Смерть11 листопада 1751(1751-11-11) (41 рік)
Потсдам, Королівство Пруссія
ПохованняФрідріхштадт (район Берліна)
Громадянство (підданство) Франція
Знання мов
  • французька[1][2]
  • Діяльність
  • лікар, письменник-документаліст, письменник
  • ЧленПрусська академія наук
    Школа / Традиціяфранцузький матеріалізм
    Основні інтересипроблеми свідомості
    Alma materУніверситет Реннаd
    Літературний напряматеїзм і Матеріалізм
    Історичний періодфілософія 18 століття
    Конфесіяатеїзм

    CMNS: Жульєн Офре де Ламетрі у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
    S:  Роботи у  Вікіджерелах

    Жульєн Офре де Ламетрі (фр. Julien Offray de La Mettrie, 23 листопада 1709 — 11 листопада 1751) — французький медик і філософ епохи Просвітництва, прибічник сенсуалізму в теорії пізнання, відомий своєю книгою «Людина-машина» (L'Homme machine), в якій він порівняв людину із механізмом. Вважається першим типовим представником «механістичного матеріалізму», а в деяких працях його філософія класифікується як «епікуро-картезіанство»[3], через сильний вплив, який на нього призвели такі філософи, як Епікур та Рене Декарт.

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Народився Жульєн у маленькому містечку Сен-Мало на західному узбережжі Франції Його батьком був заможний торгівець. Вчився майбутній філософ у престижних французьких коледжах, зокрема й у паризькому д'Аркурі.

    У 1726 де Ламетрі вступає до медичного факультету Паризького університету, де протягом 6 років вивчає анатомію і хірургію. У 1733 років він успішно складає екзамени та отримує звання бакалавра., а через декілька місяців — доктора медицини. У 1733 році Ламетрі вирішив продовжити навчання у голландському місті Лейден. Тут з 1733 по 1735 роки Жюльєна навчався під керівництвом відомого голландського лікаря Германа Бургаве.

    У 1735 році молодий лікар повертається до Сан-Мало, де відкриває власну практику у міській лікарні. разом з тим Ламетрі займається науковою діяльністю. Серед його праць — брошури стосовно венеричних захворювань, трактати щодо віспи, засобів збереження здоров'я та продовження життя. Все це створило Ламетрі репутацію висококваліфікованого лікаря, що дозволила йому посісти високу для тодішньої Франції посаду — домашнього лікаря герцога де Граммона й одночасно лікаря його гвардійського полку. На цій посаді Ламетрі також брав участь у війні за австрійську спадщину.

    У 40-х роках Ламетрі активно займається публіцистикою, де висміює лікарів-шарлатанів, облуду лікарів.

    Тоді ж він починає писати філософські трактати, які негативно були сприйняті у Франції. Тож Ламетрі змушений був утікати з країни. Прихисток він знайшов у короля Пруссії Фрідріха II Гогенцолерна.

    Філософія

    [ред. | ред. код]

    На думку Ламетрі людина — це настільки складна машина, що неможливо скласти щодо неї чітке уявлення. Тільки шляхом дослідження, тобто намагаючись знайти душу в органах тіла, можливо досягти максимального ступеня достовірності.

    Різні стани душі завжди відповідають аналогічним станам тіла. Наша енергія, почуття та розум — такі ж складні частини, як і деталі механізму.

    Ламетрі вибудував логічний ланцюжок: люди мають почуття та інстинкти для розвитку розуму — розум накопичує знання — завдяки знанням мозок наповнюється уявленнями, для сприйняття яких природа надала всі умови.

    У всьому живому світі головує лише природний закон. Якби не існувало релігійного фанатизму, не було б війн, а природа повернула собі свої права й чистоту.

    Основні твори

    [ред. | ред. код]
    • «Трактат щодо душі»
    • «Людина-машина»
    • «Людина-рослина»
    • «Анти-Сенека, або Роздуми стосовно щастя».
    • «Про волю висловлювання думок».
    • «Система Епікура».

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. CONOR.Sl
    3. Вульф., Чарльз Т. Щастя, придатне для органічних тіл: медичний епікуреїзм Ламетрі.

    Джерела

    [ред. | ред. код]
    • Birgit Christensen, Ironie und Skepsis. Das offene Wissenschafts- und Weltverständnis bei Julien Offray de La Mettrie. Würzburg: Königshausen & Neumann 1996 ISBN 3-8260-1271-2
    • Hartmut Hecht, ed., La Mettrie. Ansichte und Einsichte. Berlin: Berlin Wissenschafts-Verlag, 2004 (Proceedings of Potsdam/Berlin La Mettrie Conference, 2001) ISBN 3-8305-0558-2

    Література

    [ред. | ред. код]