Етьєнн Мегюль

Етьєнн Мегюль
Етьєнн Мегюль
фр. Étienne-Nicolas Méhul
Основна інформація
Дата народження	22 червня 1763[…] або 23 червня 1763
Місце народження	Живе
Дата смерті	18 жовтня 1817[…] (54 роки)
Місце смерті	Париж
Причина смерті	туберкульоз
Поховання	Пер-Лашез
Громадянство	Франція
Професії	композитор, органіст
Вчителі	Wilhelm Hanserd і Jean-Frédéric Edelmannd
Відомі учні	Joseph Daussoigne-Méhuld, Галеві Жак Франсуа Фроманталь і Louis-Barthélémy Pradherd
Мова	французька
Жанри	опера і симфонія
Magnum opus	Походова пісняd і Uthald
Членство	Академія красних мистецтв Франції (18 жовтня 1817)
Нагороди	Римська премія
Автограф
	Файли у Вікісховищі

Етьєн Ніколя Міюль (фр. Étienne-Nicolas Méhul 22 червня 1763 — 18 жовтня 1817, Париж) — французький композитор.

Біографія

Син виноторговця (за іншими даними шинкаря). Починав навчатися музики в місцевого органіста, після смерті якого в 10 років став виконувати обов'язки органіста при церкві францисканців в рідному місті^[8].

Професійну освіту здобув в Парижі на межі 1770—1780-х рр. під керівництвом Жана Фредеріка Едельмана. З 1783 року публікував власні фортеп'янні п'єси, в 1790 році побачила світ перша опера Мегюля «Ефросіна і Корадіна», яка була поставлена в Італійському театрі, що зробило його відомим композитором.

Надалі його творча кар'єра була пов'язана переважно з оперною сценою. Пік популярності Мегюля був в останньому десятилітті XVIII століття, а потім популярність пішла на спад. Мегюлеві належить заслуга подальшого розвитку комічної опери — замінивши героїчний і мітологічний сюжет простою людською драмою. В цілому Мегюлеві належить більше 40 опер, три балети, а також шість симфоній та різна інструментальна музика. Останній драматичний твір Мегюля — «Valentine de Milane» («Валентина Міланська»), комічна опера в трьох діях, була поставлена в театрі Опера-Комік лише через п'ять років після смерті автора в 1822 році. Популярністю користується написана ним на слова Жозефа Шеньє в 1794 році «Похідна пісня», яка була навіть названа сестрою «Марсельєзи» ^[9].

Є одним з організаторів Національного музичного інституту в Парижі. У 1795 році, коли інститут був перетворений в Музичну консерваторію (фр. Conservatoire de musique) Мегюль був першим призначений на пост інспектора викладання (фактично співдиректора) — пост, який разом з ним займали Ґретрі, Госсек, Лесюер і Керубіні. З цього часу він брав активну участь у всіх роботах нової школи і викладанні, в проведенні національних свят. Найвідомішим його учнем був Фердінан Герольд.

Мегюль пристрасно захоплювався квітами, завдяки чому став відомий професійним садівникам, які прозвали його «божевільним тюльпаністом», цвітіння яких «було для його очей тим же, чим музика Моцарта і Глюка для його слуху».^{[джерело не вказане 2265 днів]}

Помер Мегюль 18 жовтня 1817 року в Парижі від хвороби легенів.

Твори

1807, Театр Фейдо — «Йосиф в Єгипті», опера на лібретто Олександра Дюваля

Примітки

↑ ^а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ ^а ^б Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ ^а ^б ^в Archivio Storico Ricordi — 1808.
d:Track:Q3621644
↑ Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas, Р. Матіс — 2009.
d:Track:Q673718 d:Track:Q2926731 d:Track:Q55740543
↑ Академія красних мистецтв Франції // New International Encyclopedia — Dodd, Mead & Co., 1902.
d:Track:Q1029706 d:Track:Q337531 d:Track:Q377066 d:Track:Q5287721
↑ Мегюль Этьен — Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия — статья. Энциклопедия Кирилла и Мефодия. Процитовано 27 червня 2017.
↑ Кирилл Новиков. Достояние из публики // «Коммерсантъ Деньги» : журнал. — М. : ИД «Коммерсантъ», 2011. — № 20. — Число 23 (5). — С. 51. Архівовано з джерела 27 червня 2018. Процитовано 20 вересня 2020.

Література

Ливанова Т. Н. Мегюль Н. // Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыша. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1976. — Т. 3.
Радіге A., Французькі музиканти епохи Великої Французької революції, пров. з франц., М., 1934.

Посилання

Мегюль ^{[недоступне посилання з Октябрь 2018]} ^{[недоступне посилання]} — Музичний словник, 2008.
Мегюль Етьєнн Нікола // Велика Радянська Енциклопедія : [В 30 т.] / Гол. ред. А. М. Прохоров. — 3-те вид. — М. : Радянська енциклопедія, 1969—1978.
Етьєн-Ніколя Мегюль — Біографія [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] / Спеціальне радіо 2009
Портрет
Мегюль, Етьєнн: ноти творів

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-2] а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741">[http://global.britannica.com/biography/Etienne-Nicolas-Mehul_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-3] а ^б Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q10605195_citetype_Q3621673_citetype_Q380829"_data-entity-id="Q3621644">Archivio_Storico_Ricordi<span_class="wef_low_priority_links">_—_1808.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3621644]]</div>-4] а ^б ^в Archivio Storico Ricordi — 1808.
d:Track:Q3621644

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Чеська_національна_авторитетна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-5] Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q55740543">[[:d:Q55740543|Annuaire_prosopographique_:_la_France_savante]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:d:Q2926731|B.&nbsp;Delmas]],_[[:Ремі_Матіс|Р.&nbsp;Матіс]]_—_2009.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q673718]][[d:Track:Q2926731]][[d:Track:Q55740543]]</div>-6] Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas, Р. Матіс — 2009.
d:Track:Q673718 d:Track:Q2926731 d:Track:Q55740543

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q120116792"_data-entity-id="Q337531">[https://www.academiedesbeauxarts.fr/academiciens-depuis-1795?field_chair_target_id=106&field_election_date_value=&field_death_date_value=&year=_Академія_красних_мистецтв_Франції]_//_''[[:en:The_New_International_Encyclopedia|New_International_Encyclopedia]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:Dodd,_Mead_&_Co.|Dodd,_Mead_&_Co.]],_1902.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1029706]][[d:Track:Q337531]][[d:Track:Q377066]][[d:Track:Q5287721]]</div>-7] Академія красних мистецтв Франції // New International Encyclopedia — Dodd, Mead & Co., 1902.
d:Track:Q1029706 d:Track:Q337531 d:Track:Q377066 d:Track:Q5287721

[8] Мегюль Этьен — Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия — статья. Энциклопедия Кирилла и Мефодия. Процитовано 27 червня 2017.

[9] Кирилл Новиков. Достояние из публики // «Коммерсантъ Деньги» : журнал. — М. : ИД «Коммерсантъ», 2011. — № 20. — Число 23 (5). — С. 51. Архівовано з джерела 27 червня 2018. Процитовано 20 вересня 2020.

[1]

[2]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]