Ентероколіт

Ентероколіт
Спеціальність	гастроентерологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10	A04.7, K51.0
OMIM	226150
MeSH	D004760

Ентероколі́т (лат. enterocolitus — від лат. énteron — тонка кишка та лат. colitus — запалення товстої кишки) — одночасне ураження різного характеру тонкої та товстої кишок. Одне з найчастіших захворювань системи травлення, яке призводить до атрофічних змін слизової оболонки та порушення функцій кишок. Якщо причиною запалення є збудник, то тоді ентероколіт відносять до кишкових інфекційних захворювань.

Захворювання тривале. Причинами його є кишкові інфекційні хвороби, гельмінтози, порушення харчування, зловживання гострою їжею, алкоголем, інтоксикація виробнича та медикаментозна, тривале вживання антибіотиків, харчова алергія, радіаційні ураження.

Клінічні ознаки

При переважному ураженні тонкої кишки хворі скаржаться на розлад стула, часті проноси, тупий біль у біляпупочній ділянці, розпирання в животі після їжі, нудоту, метеоризм, відсутність апетиту. При переважному ураженні товстої кишки ниючий біль локалізується в бокових відділах кишечника, проноси та запори однакової частоти.

Лікування

Лікування комплексне. Велике значення має харчування з підвищеним вмістом білків та обмеження вуглеводів. При загостреннях призначають антибіотики, ферменти.

Див. також

• Гастроентероколіт
• Ентерит
• Коліт