Едуард Гербст

Едуард Гербст
Едуард Гербст
Eduard Herbst
	Едуард Гербст, 1868 рік Едуард Гербст, 1868 рік
Народився	9 грудня 1820; Відень
Помер	25 червня 1892 (71 рік); Відень
Поховання	Віденський центральний цвинтар
Країна	Австро-Угорщина
Діяльність	політик, педагог, професор
Alma mater	Віденський університет
Галузь	кримінальне право, політика
Заклад	Львівський університет, Карлів університет
Посада	ректор Львівського університету (1853—1854)
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор права
Партія	Constitutional Partyd
Відомий завдяки:	політичній діяльність
Діти	Ернст Гербстd
Нагороди	honorary citizen of Liberecd
	Едуард Гербст у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гербст.

Едуард Гербст (нім. Eduard Herbst; 1 грудня 1820, Відень — 25 червня 1892, там само)^[3] — австрійський правник і державний діяч, професор кримінального права, ректор Львівського університету в 1853—1854 році.

Життєпис

Вивчав право у Віденському університеті, де 1843 року здобув докторат. 10 червня 1847 року призначений професором кримінального права Львівського університету. Викладав теж філософію права та міжнародне право. У 1853—1854 році академічний сенат Львівського університету обрав Гербста ректором. 27 березня 1858 року отримав призначення на професора Карлового університету в Празі^[4].

У 1861 році обраний в чеський сейм, стає лідером пронімецької партії. Незабаром зайняв визначне становище в райхсраті і в 1867 році отримав в так званому бюргерському міністерстві портфель міністра юстиції. Провівши новий статут цивільного судочинства, Гербст втримав свою посаду і в першому міністерстві Таафе (до 1870). При розпаді членів кабінету на партії автономістів і централістів, обстоював політику других. Особливу популярність здобула його пристрасна критика східної політики міністерства Ауершперга 1878—1879 роках, яка спричинила падіння кабінету. З утворенням кабінету Таафе, німецько-централістська група почала втрачати своє значення, а разом з тим зменшилася і значення Гербста. Однак це не перешкоджало йому до самої смерті займати одне з чільних місць у рядах своєї партії.

Галерея

Едуард Гербст
Карикатура на Гербста в чеському часописі «Humoristické listy», 1881
Могила Едуарда Гербста на центральному кладовищі Відня

Примітки

↑ ^а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #116729074 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ Dr. Constant v. Wurzbach Herbst, Eduard // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 8. — S. 360.
d:Track:Q665807 d:Track:Q88763942
↑ Herbst, Eduard (1820-1892), Parlamentarier und Jurist. Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950. Bd. 2. Wien : [s.n.], 2003-2011. (нім) . Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 16 лютого 2017.
↑ Finkel L. Historya Uniwersytetu Lwowskiego: Cz. 1 : Historya Uniwersytetu Lwowskiego do r. 1869. — Lwów 1894. — S. 313.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едуард Гербст

Гербст, Эдуард // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.) / под ред. проф. И. Е. Андреевского. — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1892. — Т. VIII (15) : Гальберг — Германий. — С. 460. (рос.)
Finkel L., Starzyński S. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwów 1894. (пол.)

Біографії Освіта Право Львів

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/116729074/_Record_#116729074]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #116729074 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q19389637"_data-entity-id="Q88763942"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Констант_Вурцбах-Танненберг|Dr._Constant_v._Wurzbach]]</i>_[[:de:s:BLKÖ:Herbst,_Eduard|Herbst,_Eduard]]_//_''[[:de:Biographisches_Lexikon_des_Kaiserthums_Oesterreich|Biographisches_Lexikon_des_Kaiserthums_Oesterreich]]'':_''enthaltend_die_Lebensskizzen_der_denkwürdigen_Personen,_welche_seit_1750_in_den_österreichischen_Kronländern_geboren_wurden_oder_darin_gelebt_und_gewirkt_haben''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Відень|Wien]]:_1856._—_Vol.&nbsp;8._—_S.&nbsp;360.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q665807]][[d:Track:Q88763942]]</div>-2] Dr. Constant v. Wurzbach Herbst, Eduard // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 8. — S. 360.
d:Track:Q665807 d:Track:Q88763942

[3] Herbst, Eduard (1820-1892), Parlamentarier und Jurist. Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950. Bd. 2. Wien : [s.n.], 2003-2011. (нім) . Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 16 лютого 2017.

[4] Finkel L. Historya Uniwersytetu Lwowskiego: Cz. 1 : Historya Uniwersytetu Lwowskiego do r. 1869. — Lwów 1894. — S. 313.

[1]

[2]

[3]

[4]

п о р Ректори Львівського університету
Львівський університет імені Йосифа ІІ (1784—1805)	Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей (1805—1817)	Ян Амброз (1805/06) • Лоренц Прессен (1806/07) • Ґеорґ Ехснер (1807/08) • Ян Непомуцен Гоффманн (1808/09) • Йозеф Арбтер (1809/10) • Франц де Пауля Нойгаузер (1810/11) • Ян Гольфельд (1811/12) • Анджей Цайзль (1812/13) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1813/14) • Франц Бабель де Фронсберґ (1814/15) • Франтішек Кодеш (1815/16) • Франтішек Кодеш (1816/17)
Львівський університет імені Франца ІІ (1817—1918)	Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет імені Яна Казимира (1918—1939)	Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет імені Івана Франка (від 1939)	Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)

Література та бібліографія	Open Library · Бібліографія історії чеських земель
Словники та енциклопедії	Allgemeine Deutsche Biographie · Biografický slovník českých zemí · Biographisches Lexikon zur Geschichte Südosteuropas · Encyclopedia Treccani · Prabook · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання	Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · Vienna History Wiki
Нормативний контроль	CONOR.SI: 33139043 · CONOR.SR: 60236041 · Freebase: /m/03m6p8b · GND: 116729074 · ISNI: 0000000013490310 · J9U: 987007528426705171 · LCCN: no2018019738 · MAK: 9810535377605606 · NKC: jx20111025010 · NLI: 001712492 · NLP: a0000002335484 · NSK: 000136970 · NTA: 174740921 · NUKAT: n2014058008 · RERO: 02-A017094952 · VIAF: 20439150