Евтектика
Евте́ктика (від грец. εύτηκτος — легкоплавкий, швидкорозчинний) — тип кристалізації розплаву, який складається з певних компонентів у співвідношенні, що відповідає найнижчій температурі їхньої одночасної кристалізації. Ця температура (евтектична точка) завжди буває нижчою, ніж температура кристалізації кожного компонента окремо.
Термін «евтектика» у 1882 році ввів британський фізик і хімік Фредерік Гатрі.
Ізотермічна, оборотна реакція між двома (або більше) твердими фазами, що відбувається під час нагрівання системи і внаслідок якої утворюється одна рідка фаза.
Суміш двох або більше речовин з точкою топлення меншою, ніж для будь-якої іншої суміші тих самих речовин.
Температура співіснування в рівновазі рідкої фази з двома або більше твердими фазами.
Точка на фазовій діаграмі стану, яка відповідає складові розчину, що межує зі щонайменше двома твердими фазами. У цій точці плавиться евтектична суміш. Наприклад, для суміші NaCl і води (23,3 % NaCl за масою) це стається при −21,1 °C. Отже, найнижчою температурою, при якій існує рідкий розчин NaCl є −21,1 °C, при нижчій температурі розчин замерзатиме, перетворюючись у суміш льоду й кристалів солі.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |