Дурново Іван Миколайович

Іван Дурново
Иван Дурново
Портрет Дурново роботи Іллі Рєпіна
Народився	4 (16) березня 1834(1834-03-16) Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	29 травня (11 червня) 1903(1903-06-11) (69 років) Берлін
Поховання	Тихвінське кладовищеd
Громадянство	Росія
Діяльність	політик, військовослужбовець
Alma mater	Михайлівське артилерійське училище (1852)
Знання мов	російська
Посада	губернатор, міністр, голова Кабітету міністрів Російської імперії
Рід	Дурново
Батько	Дурново Микола Олександрович (1804–1862)
Мати	Ключарова Єлизавета Гнатівна
У шлюбі з	Куровська Леокадія Олександрівна (1842–1923)
Діти	Надія (1869–1897), Єлизавета (1867–1889)
Нагороди	Орден Святого Андрія Первозванного Орден Святої Анни
Медіафайли у Вікісховищі

Іван Миколайович Дурново (рос. Иван Николаевич Дурново; нар. 4 (16) березня 1834(18340316), Чернігівська губернія, Російська імперія — пом. 29 травня (11 червня) 1903, Берлін) — російський державний діяч українського шляхетського походження.

Життєпис

Народився в Чернігівській губернії в дворянській родини. родовий маєток знаходився в селі Жукотки на Чернігівщині (3500 десятин землі).

З 1948 по 1853 роки навчався в Михайлівському артилерійському училищі (Санкт-Петербург, Росія).

Учасник Кримської війни. У складі загону генерал-лейтенанта Ф. І. Саймонова брав участь в облозі турецької фортеці Сілістрія. Нагороджений орденом Святої Анни IV ступеня «За хоробрість». Після закінчення війни вийшов у відставку та повернувся до Чернігівської губернії.

Став повітовим, а потім губерським (24.09.1862-16.11.1870) головою дворянства.

З 1863 року по 1870 рік — губернатор Чернігівської губернії. 30 жовтня 1866 року одружився з Леокадією Куровською (1842-1923). Вона була донькою доглядачки одного з виховного закладу Санкт-Петербурга. У шлюбі народилося двоє доньок: Надія (1869–1897) і Єлизавета (1867–1889).

З 16 жовтня 1870 року по 23 лютого 1882 року — губернатор Катеринославської губернії.

Губернатор Катеринославської губернії

На цій посаді був 12 років, найбільше з усіх губернаторів Катеринославщини

За його правління відбувається економічний розвиток всього регіону завдяки іноземному капіталу. При Дурново розпочато будівництво залізниці між Криворіжжям і Донбасом. Також збудовано міст через річку Дніпро в Катеринославі (Амурський міст). Приділяв велику увагу як сільському господарству, так і розвитку медичної справи на Катеринославщині.

В галузі освіти при Дурново відкрито Катеринославське реальне училище, Благодійне товариство, Комісія народних читань, Товариство піклування про жіночу освіту. Багато уваги приділяв народній освіті. У реальному училищі було засновано стипендію імені Дурново. У 1880 році дворянство й земство виділяє стипендію його імені для чоловіків класичної гімназії.

У 1875 році Дурново став Почесним громадянином відразу трьох міст: Павлограда, Ростова-на-Дону, Бахмутаі Луганська.

Останні роки життя

1882 року — призначено товаришом (заступником) міністра внутрішніх справ Російської імперії Дмитра Толстого.

1888 рік - удостоївся звання Почесний громадянин Катеринослава.

1895 року імператор Микола II призначив Івана Дурново головою Комітету міністрів. На цій посаді проведені контрреформи про: Земських начальників, Земські установи і Міське положення.

Помер 29 травня 1903 року у Вісбадені по дорозі до Берліну. Їхав на лікування. Похований у церкві Святого Духа Олександро-Невської лаври в Петербурзі. Дружина І. М. Дурново – Леокадія Олександрівна на двадцять років пережила свого чоловіка і померла в еміграції в Салоніках 15 березня 1923 р.

Джерела та література

• Р. В. Пилипчук. Дурново Іван Миколайович [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Лазбеник В. І. Почесні громадяни міста Катеринослава 1868–1917. Дніпро: АРТ-ПРЕС, 2020. – 232 с.

Посилання

• Біографія Дурново І. М. [Архівовано 4 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)