Доку-фікшн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Доку-фікшн (від англ. docu-fiction або docufiction) — це кіножанр, який поєднує у собі риси документального та художнього кіно: зазвичай основою фільму є документальна лінія, до якої додаються вигадані художні елементи, щоб підкреслити реальну історію.[1] Часто у фільмах доку-фікшн грають актори-аматори та люди, які не є акторами за фахом; за сценарієм вони грають самих себе або дещо змінені, художньо оброблені версії самих себе. Термін виник на початку XXI сторіччя, і зараз вже використовується кінокритиками у багатьох мовах. Проте перші стрічки, що відносять до кіножанру доку-фікшн, було знято ще у першій половині XX сторіччя.

Витоки

[ред. | ред. код]

Термін включає спосіб створення фільмів, який вже практикували такі автори, як Роберт Флаерті, один із батьків документалістики, і Жан Руш, пізніше у ХХ столітті.[2][3]

Будучи водночас і художнім, і документальним,[4] документальна художня література є гібридним жанром,[5] який порушує етичні проблеми щодо правди, оскільки реальністю можна маніпулювати і плутати з художньою літературою.[6][7][8][9]

У сфері візуальної антропології інноваційна роль Жана Руша[10] дозволяє вважати його батьком піджанру під назвою етнофантастика. Цей термін означає: етнографічний документальний фільм з місцевими жителями, які грають художні ролі.[11][12] Змусити їх зіграти роль про себе допоможе відобразити реальність, яка буде підкріплена образами. Неетнографічний документальний фільм із художніми елементами використовує той самий метод і з тих самих причин може називатися документальним фільмом.[13]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Introduction to Genre Theory. visual-memory.co.uk. Процитовано 28 серпня 2022.
  2. Definition of documentary – New Frontiers in American documentary [Архівовано 2011-05-10 у Wayback Machine.] (American Studies at The University of Virginia)
  3. The Impulse of Documentary-Fiction [Архівовано 19 березня 2012 у Wayback Machine.] – Paper at Transart Institute [Архівовано 2011-08-31 у Wayback Machine.]
  4. (NON)FICTION AND THE VIEWER: RE-INTERPRETING THE DOCUMENTARY FILM [Архівовано 2012-03-25 у Wayback Machine.] – Paper by Tammy Stone, Avila University
  5. See hybrid genre [Архівовано 11 вересня 2011 у Wayback Machine.] – page 50, thesis on docufiction by Prof. Theo Mäusli
  6. Open-ended Realities – article by Luciana Lang at Latineos [Архівовано 2011-09-03 у Wayback Machine.]
  7. The appeal of hybrid documentary forms in West Africa at Project Muse
  8. Ethics and Documentary Filmmaking – Article by Marty Lucas at Center for Social Media (American University in Washington, D.C)
  9. On Ethics and Documentary: A Real and Actual Truth [Архівовано 2011-08-09 у Wayback Machine.] – Article by Garnet C. Butchart at Cultural Studies Program, Trent University, Peterborough, Ontario, Canada, published University of South Florida [Архівовано 2011-08-30 у Wayback Machine.]
  10. Jean Rouch 1917-2004, A Valediction – Article by Michael Eaton at Rouge
  11. Glossary at MAITRES_FOUS.NET
  12. Jean Rouch and the Genesis of Ethnofiction, thesis by Brian Quist, Long Island University
  13. "Ethnofiction: drama as a creative research practice in ethnographic film." Journal of Media Practice 9, no. 3(2008), eScholarID:1b5648, article by Johannes Sjöberg