Перейти до вмісту

Джек Роулі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Джек Роулі
Джек Роулі
Джек Роулі
Джек Роулі у 1963 році
Особисті дані
Народження 7 жовтня 1918(1918-10-07)
  Вулвергемптон, Англія
Смерть 28 червня 1998(1998-06-28) (79 років)
  Шоу-енд-Кромптон, Англія
Зріст 175 см
Громадянство  Англія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1935-1936 Англія «Кредлі-Гіт»[en]
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1937 Англія «Борнмут» 22 (12)
1937–1954 Англія «Манчестер Юнайтед» 380 (182)
1954–1957 Англія «Плімут Аргайл» 56 (14)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1949 Англія Англія Б 6 (6)
1948–1952 Англія Англія 6 (6)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1955–1960 Англія «Плімут Аргайл»
1960–1963 Англія «Олдем Атлетик»
1963–1964 Нідерланди «Аякс»
1966–1967 Англія «Рексем»
1968–1969 Англія «Олдем Атлетик»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Джон Фре́дерік Ро́улі (англ. John Frederick Rowley; 7 жовтня 1918[1][2][3], Вулвергемптон, Англія — 28 червня 1998, Шоу-енд-Кромптон[en], Англія), більш відомий як Джек Роулі (англ. Jack Rowley) — англійський футболіст, що грав на позиції нападника, один з легендарних гравців «Манчестер Юнайтед». З 211 голами посідає четверте місце в списку найкращих бомбардирів в історії «червоних дияволів», вигравши з клубом усі три головні національні трофеї — чемпіонат, Кубок та Суперкубок Англії.

Виступав на позиціях правого і лівого інсайда, центрфорварда і лівого крайнього нападника. Володів «забивною» лівою ногою, завдяки якій отримав прізвисько «Артилерист» (англ. The Gunner)[4]. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 7 жовтня 1920 року в місті Вулвергемптон. Виступав за юнацький склад місцевого клубу «Вулвергемптон Вондерерз», але в основній команді «вовків» так і не зіграв і перебрався до невеличкої команди «Кредлі-Гіт»[en].

У 1937 році перейшов до «Борнмут енд Боско Атлетік»[5], де забив 10 м'ячів у перших 11 матчах, виступаючи на позиції лівого крайнього нападника[6]. Всього за «Борнмут» він забив 12 м'ячів у 22 матчах.

Під час виступів за «Борнмут» Джек привернув увагу Джеймса Вільяма Гібсона, голови клубу «Манчестер Юнайтед», який часто відвідував південне узбережжя. У підсумку в жовтні 1937 року «Манчестер Юнайтед» придбав Джека Роулі за 3000 фунтів[4]. Він дебютував за «Юнайтед» 23 жовтня 1937 року в матчі Другого дивізіону проти «Шеффілд Венсдей»[7]. У своєму дебютному матчі Роулі не забив і був виведений з основного складу до грудня. 4 грудня того ж року отримав ще один шанс, потрапивши до основного складу на гру проти «Свонсі Сіті» і прекрасно ним скористався, забивши 4 голи в ворота суперника[6]. Всього в сезоні 1937/38 забив 9 м'ячів, а «Юнайтед» за його підсумками повернувся в Перший дивізіон Футбольної ліги, вищий на той момент дивізіон в англійському футболі. В сезоні 1938/39 Роулі забив 10 м'ячів в 39 матчах і допоміг своїй команді залишитися у вищому дивізіоні, фінішувавши на 14-му місці. Наступний сезон був перерваний через початок Другої світової війни.

У воєнний час Джек Роулі проходив службу в полку Південного Стаффордширу (англ. South Staffordshire regiment). Взяв участь у висадці в Нормандії[4]. Паралельно продовжував, по можливості, грати за «Манчестер Юнайтед» у військових турнірах. Також виступав в статусі гостьового гравця воєнного часу за «Вулвергемптон», «Олдершот», «Белфаст Дістіллері», «Фолкстоун[en]», « Шрусбері Таун» і «Тоттенгем Готспур»[4]. Футбольна збірна Британської армії у воєнний час проводила матчі у Франції, а також в Сирії, Єгипті, Палестині і Бельгії. Роулі був присутній в цій збірній, однак пропустив більшу частину власне футбольних матчів: спочатку він захворів на дизентерію, а в 1945 році був госпіталізований з симптомами гарячки паппатачі. В армійській футбольній збірній Джек вперше зустрів свого майбутнього тренера в «Манчестер Юнайтед», ще молодого Метта Басбі[6].

Після відновлення офіційних турнірів в Англії продовжив виступати за «Юнайтед». В сезоні 1946/47 забив за «Юнайтед» 28 м'ячів, а його команда зайняла в чемпіонаті друге місце. В наступному сезоні допоміг своїй команді виграти Кубок Англії, забивши два м'ячі в фінальному матчі проти знаменитого «Блекпула», в складі якого грали легендарні футболісти Стенлі Метьюз і Стен Мортенсен[8].

У післявоєнний період Роулі був найкращим бомбардиром клубу в шести сезонах з семи. Після відходу з клубу Чарлі Міттена Роулі зайняв його місце на лівому фланзі атаки, також грав на позиції центрфорварда[6]. В сезоні 1951/52 Роулі забив за команду 30 м'ячів в лізі і допоміг «Манчестер Юнайтед» виграти чемпіонський титул (третій чемпіонський титул в історії клубу і перший після 41-річної перерви)[4]. В останній грі сезону 26 квітня 1952 року «Юнайтед» розгромив свого найближчого переслідувача, лондонський «Арсенал», з рахунком 6:1 (Роулі зробив хет-трик) і гарантував собі чемпіонський титул[9].

В цілому за «Манчестер Юнайтед» Джек провів 424 матчі і забив 211 голів (один з чотирьох — поряд з Вейном Руні, Боббі Чарльтоном і Денісом Лоу — гравців «Юнайтед», які забили за клуб більше 200 голів), в тому числі 8 хет-триків, 3 «покери» (проти «Свонсі Сіті» 4 грудня 1937 року, проти «Чарльтон Атлетік» 30 серпня 1947 року й проти «Гаддерсфілд Таун» 8 листопада 1947 року) і один «пента-трик» (проти «Йовіл Таун» 12 лютого 1949 року)[7].

У лютому 1955 року Джек перейшов в «Плімут Аргайл», де став граючим тренером. Забив за клуб 15 м'ячів в 58 матчах. У травні 1957 року остаточно завершив кар'єру футболіста, але продовжив залишатися головним тренером «Плімута».

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

2 грудня 1948 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії в товариській грі проти збірної Швейцарії на стадіоні «Гайбері», відзначившись голом ударом з відстані 35 ярдів[6] (приблизно 32 метри).

16 листопада 1949 року в матчі відбору на чемпіонат світу 1959 року забив 4 м'ячі у ворота збірної Ірландії, а вже 30 листопада в товариській грі з італійцями забив свій останній гол за збірну.

Востаннє вийшов у футболці «трьох левів» 5 квітня 1952 року в матчі Домашнього чемпіонату Великої Британії проти Шотландії. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 6 матчів, забивши 6 голів. Також провів одну гру за другу збірну Англії у травні 1949 року проти Нідерландів, відзначившись хет-триком.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1955 року, очоливши тренерський штаб клубу «Плімут Аргайл»[10]. В сезоні 1958/59 допоміг « пілігримам» виграти Третій дивізіон і вийти у Другий. У березні 1960 року покинув «Плімут».

З червня 1960 по травень 1963 року був головним тренером «Олдем Атлетик». В сезоні 1962/63 вивів «Олдем» у Третій дивізіон, зайнявши з командою 2-ге місце в Четвертому дивізіоні.

У сезоні 1963/64 був головним тренером амстердамського «Аякса». Потім повернувся до Великої Британії, де короткий час тренував «Рексем» і «Олдем Атлетік». У грудні 1969 року завершив тренерську кар'єру. Після цього працював у поштовому відділенні в Олдемі.

Помер 28 червня 1998 року на 78-му році життя у місті Шоу-енд-Кромптон[en].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Клубна

[ред. | ред. код]

Збірна

[ред. | ред. код]

Тренерська статистика

[ред. | ред. код]
Клуб Початок роботи Завершення роботи Показники
М В Н П % перемог
Англія Плімут Аргайл лютий 1955 березень 1960 238 93 52 93 39,08
Англія Олдем Атлетік липень 1960 травень 1963 151 66 33 52 43,71
Нідерланди Аякс 1963 1964 35 17 8 10 48,57
Англія Рексем січень 1966 квітень 1967 58 19 22 17 32,76
Англія Олдем Атлетік жовтень 1968 грудень 1969 57 16 14 27 28,07

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Манчестер Юнайтед»: 1951–52
«Манчестер Юнайтед»: 1947–48
«Манчестер Юнайтед»: 1952

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Батько Джека Роулі на аматорському рівні грав за «Волсолл» на позиції воротаря[6]. Молодший брат Джека, Артур Роулі (1926—2002), був професійним футболістом. Як і старший брат, він був бомбардиром, але, на відміну від Джека, забивав не у вищому дивізіоні. Артур Роулі є найкращим бомбардиром в історії Футбольної ліги Англії (434 голи).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. За іншими даними, народився 7 жовтня 1920 року
  2. Jack Rowley. England Football Online. Chris Goodwin & Glen Isherwood. 1 жовтня 2017. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 8 листопада 2018. Not born in 1920, as stated in many history books.
  3. Джек Роулі. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 8 листопада 2018.
  4. а б в г д Jack Rowley (англ.). ManUtd.com. Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
  5. Second half goal foils Walsall at home. Sports Argus. Birmingham. 27 лютого 1937. с. 4. Bournemouth had a new outside right, Redfern, from Cradley Heath, in place of Jones. Rowley, also signed from Cradley Heath during the week, was on the left wing.
  6. а б в г д е Manchester United's forgotten goalscorer (англ.). The Busby Babe. 28 лютого 2014. Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
  7. а б John "Jack" Frederick Rowley (англ.). MUFCInfo.com. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 29 грудня 2018.
  8. 1948 FA Cup Final (англ.). FA-CupFinals.co.uk. Архів оригіналу за 21 травня 2008.
  9. Manchester United 6 v 1 Arsenal, League Division One Matchday 42, 26th April тисячі дев'ятсот п'ятьдесят два (англ.). MUFCInfo.com. Архів my_match_date = 1952-04-26 оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
  10. Argyle Managers [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.] Greens on Screen. Retrieved 4 February 2010.
  11. Воєнний кубок Футбольної ліги, Великий кубок Ланкашира.

Посилання

[ред. | ред. код]