Девід Гребер
Девід Гребер | |
---|---|
англ. David Graeber | |
Народився | 1 лютого 1961 (63 роки) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] |
Помер | 2 вересня 2020[2][3][…] (59 років) Венеція, Італія[5][6][1] ·крововилив[7] і гострий панкреатит[8] |
Місце проживання | Лондон |
Країна | США |
Національність | євреї[9] |
Діяльність | антрополог, викладач університету, письменник, профспілковий діяч, social anthropologist, антрополог культури, етнолог |
Alma mater | Чиказький університет |
Галузь | антропологія |
Заклад | університет Голдсмітс |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Науковий керівник | Marshall Sahlinsd[10] |
Членство | Індустріальні робітники світу |
У шлюбі з | Nika Dubrovskyd[11][12] |
Нагороди | |
Автограф | |
Особ. сторінка | davidgraeber.org |
Девід Гребер у Вікісховищі |
Девід Рольфе Гребер (англ. David Rolfe Graeber; нар. 12 січня 1961 — 2 вересня 2020) — американський антрополог та анархіст.
Виріс у нью-йоркській родині робітників-соціалістів[13].
Захистив дисертацію про магію, рабство та політику на Мадагаскарі під науковим керівництвом одного з засновників економічної антропології Маршала Салінза[13].
Працював асистентом професора в Єльському університеті, викладачем соціальної антропології університету Голдсмітс[14], професором Лондонської школи економіки, редактором наукового видання у відкритому доступі «ХАУ: Журнал антропологічної теорії»[13].
Був одним із перших, хто брав участь у русі Occupy Wall Street[15], Греберу приписують авторство гасла «Ми 99 %»[13].
«Його праці з антропологічної теорії видатні. Я вважаю його найкращим антропологом-теоретиком свого покоління у всьому світі», — так охарактеризував професора Девіда Гребера в своєму листі в Єльський університет видатний британський антрополог Моріс Блох[16].
В останні роки життя спільно з британським археологом Девідом Венгровом працював над рукописом праці під робочою назвою «Світанок всього», що мала б переосмислити «доісторичні» суспільства та епохальне значення «неолітичної революції». Наступним його проектом мало стати дослідження про піратів та історії, які вони про себе створювали[13].
- Toward an Anthropological Theory of Value: The False Coin of Our Own Dreams. New York: Palgrave. 2001.
- Fragments of an Anarchist Anthropology. Chicago: Prickly Paradigm Press. 2004.
- Lost People: Magic and the Legacy of Slavery in Madagascar. Bloomington: Indiana University Press. 2007.
- Direct Action: An Ethnography. Edinburgh; Oakland: AK Press. 2009.
- Debt: The First 5000 Years. Brooklyn, NY: Melville House. 2011.
- The Democracy Project: A History, a Crisis, a Movement. New York: Spiegel & Grau. 2013.
- The Utopia of Rules: On Technology, Stupidity, and the Secret Joys of Bureaucracy. Melville House. 2015.
- Bullshit Jobs: A Theory. Penguin. 2018.
- Борг: історія перших п'яти тисяч років [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.] // Спільне. — 7.09.2009
- Що таке борг? [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.] // Спільне. — 17.09.2011
- Про феномен паскудної роботи [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Спільне. — 27.09.2013
- Туреччина могла би обірвати канали постачання Ісламської Держави. Тож чому вона цього не робить? [Архівовано 3 березня 2017 у Wayback Machine.] // Політична критика. — 27.11.2015
- (у співавторстві з Девідом Венґровим) Як змінити хід історії людства? (принаймні ту її частину, що вже відбулася) [Архівовано 16 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Спільне. — 15.05.2018
- Ти анархіст(ка)? Відповідь може тебе здивувати! [Архівовано 3 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Спілка Лібертер/Liberter [Архівовано 3 грудня 2021 у Wayback Machine.]. — 03.07.2021
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ Twitter // X — (untranslated), 2006.
- ↑ 「我們是99%」人類學者大衛.格雷伯過世,享年59歲 // (untranslated) — 2020.
- ↑ https://artouch.com/news/content-13124.html
- ↑ https://twitter.com/nikadubrovsky/status/1301898249951903744
- ↑ Dubrovsky N. My opinion on David's cause of death / Patreon — 2020.
- ↑ https://www.theguardian.com/books/2015/mar/21/books-interview-david-graeber-the-utopia-of-rules
- ↑ https://www.isrf.org/2020/11/19/in-memoriam-david-graeber-1961-2020/
- ↑ https://ojs.unica.it/index.php/anuac/article/download/4875/4876
- ↑ https://www.theguardian.com/science/2020/sep/06/david-graeber-obituary
- ↑ а б в г д На смерть анархіста-антрополога Девіда Гребера [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.] // Спільне, 4 вересня 2020
- ↑ Graeber, David. Goldsmiths, University of London. Архів оригіналу за 14 червня 2008. Процитовано 4 грудня 2011.
- ↑ Sharlet, Jeff (10 листопада 2011). Inside Occupy Wall Street: How a bunch of anarchists and radicals with nothing but sleeping bags launched a nationwide movement. Rolling Stone. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 4 грудня 2011.
- ↑ Arenson, Karen W. (28 грудня 2005). When Scholarship and Politics Collided at Yale. The New York Times. The New York Times Company. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 4 грудня 2011.
- Дэвид Грэбер. Фрагменты анархистской антропологии [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Дэвид Грэбер. «В Библии священным считается вовсе не долг, а его прощение» [Архівовано 10 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Дэвид Грэбер. Подари это [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Політична критика. — 25.04.2016
- Інґо Штюцле. Додаток про «Борг» Ґребера» [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.] // Спільне, 6.02.2014.
- Крістофер Ші. «Академічне вигнання» радикального антрополога [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Спільне. — 30.05.2013
- Кирилл Телин. Игра в бюрократию, или два Бэтмена в столе. Рецензия на книгу Гребера «Утопия правил» [Архівовано 15 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Спільне. — 20.01.2017
- Александр Вишневский. Бессмысленный труд и потерянное время. Рецензия на книгу Дэвида Грэбера «Бредовая работа» [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Спільне, 16.03.2021.
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |