Дворкіс Дмитро Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дворкіс Дмитро Володимирович
Народився28 січня 1945(1945-01-28) (79 років)
Каттакурган
Країна СРСР
 Україна
Національністьєврей
Діяльністьполітик
Alma materКиївський національний університет будівництва і архітектури
ЧленствоВерховна Рада України III скликання
Посаданародний депутат України[1]
ПартіяВсеукраїнське об'єднання «Громада»
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Дмитро́ Володи́мирович Дво́ркіс (*28 січня 1945, Каттакурган) — міський голова Вінниці (19922000), голова Вінницької обласної державної адміністрації (1999), народний депутат України ІІІ скликання. Почесний громадянин Вінниці.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 28 січня 1945 року в місті Каттакурган, Узбецька РСР.

Освіта

[ред. | ред. код]

Закінчив у 1976 році Київський інженерно-будівельний інститут.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Працюючи за фахом, пройшов шлях від робітника до генерального директора обласного виробничого об'єднання[якого?]. Вся трудова діяльність проходить на будівельних майданчиках Вінниччини[уточнити].

З 1980 по 1984 рік очолює будівельне управління при УВС Вінницького облвиконкому, до 1991 року працює начальником управління РВО «Укрліфт».

1991—1992 рр. — генеральний директор концерну «Вінницькбудматеріали».

3 травня 1992 року — обраний головою Вінницької міської ради.

1994, 1998 рр. — територіальна громада м. Вінниці обирає його міським головою.

З липня по листопад 1999 року — голова Вінницької обласної державної адміністрації.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

З березня 1998 по квітень 2002 — Народний депутат України 3-го скликання, обраний за списками партії «Громада», потім перейшов у фракцію СДПУ(о). Тривалий час незаконно суміщав посади у виконавчій і законодавчій владі.

У листопаді 1999 року у Вінниці невідомий розстріляв службовий автомобіль Дворкіса, що на той момент він був мером Вінниці й депутатом Верховної Ради. Тоді Дворкіс був госпіталізований з 3 кульовими пораненнями в шию, а його водій загинув на місці.

2002 та 2006 брав участь у виборах міського голови Вінниці, але програв відповідно О. Домбровському і В. Гройсману, посівши другі місця.

В 1999 році — заснував благодійний фонд «За відродження нації», як президент цього фонду опікувався проблемами соціально вразливих верств населення.

З квітня 2005 року — президент компанії «Укрпромексім».

Звання та нагороди

[ред. | ред. код]

За діяльність та активну громадянську позицію отримав нагороди та звання:

  • Лауреат премії імені Володимира (Зеєва) Жаботинського «За міжнародне порозуміння»;
  • почесний громадянин міста Вінниці.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник: Голови Вінницької облдержадміністрації
1999
Наступник:
Чумак Микола Федорович
Іванов Юрій Іванович