Гуцулка Ксеня (пісня)
| «Гуцулка Ксеня» | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Пісня Сестер Байко | ||||
| Випущено | 1932 | |||
| Тип | пісня | |||
| Жанр | пісня-танго | |||
| Мова | українська | |||
| Автор слів | Ярослав Барнич | |||
| Композитор | Ярослав Барнич | |||
|
| ||||
«Гуцулка Ксеня» — українська пісня-танго, що стала однією з найвідоміших українських пісень у XX ст. у світі[1].
Існує дві версії створення пісні.
Автор — український композитор, диригент, педагог і музично-громадський діяч Ярослав Барнич, про що й свідчить племінниця композитора Олена Вергановська, у коломийському будинку якої часто бував Ярослав Барнич, приїжджаючи зі Станиславова. Тут він і працював над улюбленою народом піснею «Гуцулка Ксеня» — це підтверджують учні та сучасники митця.
Дівчиною-прообразом героїні пісні була вродлива Ксеня Клиновська з Небилова (біля Перегінська Рожнятівського району Івано-Франківської області, на межі Бойківщини й Гуцульщини). Вона вчилась у композитора в Станиславові і надихнула його на створення пісенного шедевра. Протягом останніх десятиріч встановити істину намагалися неодноразово, проте не вистачало документальних матеріалів.
У 1938 році Ярослав Барнич написав за мотивами пісні відому оперету «Гуцулка Ксеня»
Автор — учитель зі села Семигинів Стрийського району Львівської області Роман Савицький, який цікавився музикою все своє життя, хоча не мав спеціалізованої музичної освіти.
У ті роки Станіслав був центром у сфері української музичної культури. Активна участь у музичному житті міста була одним з найсильніших стимулів для композиторської діяльності. Свою літню відпустку Савицький проводив, як правило, у домі двоюрідної сестри Ірини Бурачинської, яка жила в селі Шешори на Косівщині. Сестра мала вродливу доньку Ксеню[2][3], яка дуже любила свого дядька Романа. На одному з вечорів, коли молодь забавлялася під час вакацій, десятирічну племінницю Савицького обрали «королевою» вечора: Ксеня виявилася дуже веселою та дотепною, кожному давала якісь доручення, а до свого дядька звернулася з проханням написати таку пісню, щоб уся Гуцульщина її співала. Незабаром слова пісні було написано, а на музику їх згодом поклав І. Недільський[4][5].
Нотний текст (оригінал) "Гуцулки Ксені"[1] [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.]
А Ярослав Барнич, згідно з цією версією, 1938 року написав однойменну оперету, використавши мотиви пісні.
|
|
|
- «Гуцулка Ксеня» (1956) — фільм-запис лібрето оперети Ярослава Барнича, який було вперше представлено 22 січня 1956 року. Кінокомпанія: Orbit Film Corporation.[6][7]
- «Гуцулка Ксеня» (2019) — фільм-мюзикл режисера Олени Дем'яненко знятий на основі лібрето оперети Ярослава Барнича, який було вперше представлено 7 березня 2019. Кінокомпанія: Гагарін медіа.[8]
- Також пісня «Гуцулка Ксеня» є частиною саундтреку кінострічки «Кіборги» (2017), режисера Ахтема Сеітаблаєва, в якому виступає як музична тема одного з головних героїв — Серпня.
- ↑ Інформація про пісню на сайті pisni.org.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2010. Процитовано 14 жовтня 2010.
- ↑ Гуцулка Ксеня із легендарної пісні живе у Чикаго і на Прикарпаття після еміграції приїжджала лише двічі [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті «Вікна»
- ↑ У Чикаго померла Ксенія Бурачинська — героїня пісні «Гуцулка Ксеня» [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Zaxid.net
- ↑ Чия ж насправді "Гуцулка Ксеня?. Архів оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 14 жовтня 2010.
- ↑ Український Чикаго попрощався з «Гуцулкою Ксенею». Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
- ↑ Міф та реальність. «Гуцулки Ксені» Музикознавець Людомир Філоненко про Ярослава Барнича та його українське танго [Архівовано 17 березня 2019 у Wayback Machine.]. Zaxid.net, 6 березня 2019
- ↑ Shirley Zaporzan; Robert Bogdan Klymasz; Jars Balan. Film and the Ukrainians in Canada, 1921—1980 : a filmography index of film titles and bibliography with supplementary appendices. Edmonton, Alta. : Canadian Institute of Ukrainian Studies, University of Alberta, 1982. 76 pages (англ.)
- ↑ Завершене виробництво повнометражного фільму-мюзиклу «Гуцулка Ксеня» [Архівовано 28 листопада 2018 у Wayback Machine.], Державне агентство України з питань кіно, 14.11.2018.
- Філоненко Л. Ярослав Барнич та його пісня «Гуцулка Ксеня» // Народна творчість і етнографія. — 1994. — № 4.
- Пушик С. Про авторів пісень «Червоні маки» і «Гуцулка Ксеня» // Галичина. — 1995. — № 106—114.
- Ярослав Барнич обезсмертив гуцулку Ксеню, а пісня «Гуцулка Ксеня» увінчала свого творця.
- Філоненко, Людомир. Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня» / Ін-т проблем сучасн. мист-ва Акад. мист-в України ; редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), О. О. Авраменко, О. Я. Боднар та ін. // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія : зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурогогії. — К. : Музична Україна, 2008. — Вип. 4–5. — С. 339–344. — 400 с.
- Філоненко, Людомир. Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня» (закінчення) / Ін-т проблем сучасн. мист-ва Акад. мист-в України ; редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), О. О. Авраменко, О. Я. Боднар та ін. // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія : зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурогогії. — К. : Музична Україна, 2009. — Вип. 6. — С. 387–392. — 480 с.
- То хто ж автор «Гуцулки Ксені»? : [арх. 13.12.2017] / Володимир Полонський, Леонід Шемета // DT.UA. — 2001. — 16 квітня.
- Танго-пісня «Гуцулка Ксеня», музика і слова — український композитор Ярослав Барнич [Архівовано 29 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Герей В. Кому належить «Гуцулка Ксеня» // На скрижалях. [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Гуцулку Ксеню поховають у Чикаго цієї суботи