Гнилоп'ять
Гнилоп'я́ть — річка в Україні, в межах Козятинського району Вінницької та Бердичівського й Житомирського районів Житомирської області (70 км). Права притока Тетерева (басейн Дніпра).
Довжина 99 км, площа водозбірного басейну 1 312 км². Похил річки 1,1 м/км. Долина заболочена, завширшки 3 км, меліорована. Береги — поклади гнейсів та гранітів. Річище звивисте, завширшки до 20 м. Є ставки, споруджено водосховища (близько10). Середній багаторічний стік — 3,68 м³/с (спостереження біля с. Головенка, протягом 40 років). Використовується на питне та технічне водопостачання, як водоприймач осушувальних систем.
Гнилоп'ять бере початок між селами Куманівка і Великий Степ. Тече переважно на північ. Впадає до Тетерева навпроти села Тетерівки, що на південний захід від Житомира.
Основні притоки:
Ліві: П'яток, Терехівка, Вовчиця, Глибока Долина, Гнилоп'ятка, Гриньківка, Руда Кам'янка;
- Річка без назви - притока Гнилоп'яті, протікає у колишньому Козятинському районі Вінницької області. Бере початок на південному сході від Черничків. Тече переважно на північний схід і в Махнівці впадає у Гнилоп'ять за 87 км від її гирла. Довжина річки 6,8 км., площа басейну - 35,1 км²[1]. Річку перетинає автомобільні дороги E583, М21.
- Річка без назви - притока Гнилоп'яті, протікає у колишньому Козятинському районі Вінницької області. Бере початок на північному заході від Тучі. Тече на північний схід через Перемогу і на північному заході від Куманівки впадає у Гнилоп'ять за 93 км від її гирла. Довжина річки 6,4 км, площа басейну - 14,3 км². Річку перетинають автомобільні дороги E583, М21. На річці розташований ландшафтний заказник місцевого значення Перемога.
Праві: П'ятигірка, Писарівчина, Гнилуха, Троянівка, Пікаліївка, Струмок Гнилоп'ятка, Каолінова
- Бобрик - притока у Житомирському районі Житомирської області. Бере початок на північному заході від Гвіздави. Тече переважно на північний захід через Гай і впадає у річку Гнилоп'ять.[2][3]
- Річка без назви - протікає у Бердичівському районі Житомирської області. Бере початок у Іванківцях. Тече на північний захід і в Бердичеві впадає у річку Гнилоп'ять за 54 км від її гирла. Довжина річки 10 км. Площа басейну 30,3 км²[4]. Річку перетинають автомобільні дороги E583, М21.
- Річка без назви - протікає у Бердичівському районі Житомирської області. Бере початок на північному заході від Садків. Тече переважно на північний захід через Великі Низгірці і в Бердичеві впадає у Гнилоп'ять за 50 км від її гирла. Довжина річки 13 км. Площа басейну 36,3 км².[5]. Річку перетинають автомобільні дороги E583, М21.
Кількість малих приток становить 232 із загальною довжиною 730 км.
Річка отримала свою назву від того, що заболочені витоки струмків, які живлять річку, витікали в свій час із гнилих болотистих мочарів. А найбільші притоки впадають у неї зліва і їх саме п'ять: П'ятка, Гнилоп'ятка, Глибока Долина, Терехівка і Вовчиця.
Хоча у XVI ст. річка мала назву Велика П'ята, що зафіксовано в тогочасних документах ([null Акти Житомирського гродського уряду : 1590 р., 1635 р. / підгот. до вид. В. М. Мойсієнко ; Нац. акад. наук України, Ін-т укр. мови, Житомир. держ. ун-т імені Івана Франка, Північноукраїнський діалектологічний центр ім. М. В. Никончука [та ін.]], Акт №18, с.66)
Над річкою розташовані такі села, селища, міста (від витоків до гирла): Куманівка, Бродецьке, Вовчинець, Поличинці, Кикишівка, Бистрик, Бердичів, Скраглівка, Райки, Швайківка, Слободище, Рудня-Городище, Троянів,Жежелів, Залізня, Головенка, Махнівка.
У прикордонному з Вінницькою областю створі (с. Жежелів) спостерігається покращення за всіма фізико-хімічними показниками в порівнянні з 2000 роком, крім фосфатів, вміст яких збільшився з 0,102 мг/дм³ до 0,24 мг/дм³.
У створі на 0,5 км вище скиду очисних споруд шкірзаводу (с. Швайківка), стан річки погіршився по вмісту:
- сольового амонію з 1,15 мг/дм³ до 2,2 мг/дм³,
- фосфатам з 0,13 мг/дм³ до 0,31 мг/дм³,
- хрому загальному з 0,003 мг/дм³ до 0,026 мг/дм³.
Всі інші показники покращилися у порівнянні з 2000 роком.
У створі за 3 км нижче скиду очисних споруд Бердичівського шкірзаводу (с. Слободище), в порівнянні з 2000 роком, стан річки залишається майже без змін, лише спостерігається незначне збільшення фосфатів та загального заліза. Вміст солей важких металів залишається без змін.
Далі, до гирла, якість води в річці залишається на рівні 2000 року. У цілому, стан річки залишається без змін у порівнянні з 2000 роком.
- У пониззі річки на правому березі розташоване Шумське городище.
- На річці розташований водоспад Вчелька.
-
Село Поличинці -
В селі Слободище -
Сплав річкою Гнилоп'ять -
В селі Скраглівка -
Село Слободище
- ↑ Гавриков Ю.С. Реєстр річок Вінницької області.(Довідковий посібник, 2-ге видання, доповнене) – Вінниця: Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг, 2018 - 28 с.
- ↑ Мапа Шуберта // аркуш 23-7-2.
- ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 59 (Бобрик № 8)
- ↑ Водні ресурси Житомирської області // Басейн річки Тетерів // №27. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017.
- ↑ Водні ресурси Житомирської області // Басейн річки Тетерів // №28. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017.
- Каталог річок України. — Київ: Видавництво АН УРСР, 1957.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Звідки походить назва "Гнилоп'ять"? / Володимир Марцун // Житомирщина : обл. офіц. громад.-політ. газета. - 2016. - N 104/105(27 верес. - С. 9 : фот.
- Hnyłopiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 84. (пол.)
- Водні ресурси Житомирщини [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.].
- Фото річки[недоступне посилання з квітня 2019].
- Словяно-руські старожитності у надріччі Гнилоп'яті.
- Рукотворный водопад "Ниагара" на реке Гнилопять под Житомиром [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |