Перейти до вмісту

Герміна Ройсс цу Грайц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Герміна Ройсс цу Грайц
нім. Hermine Prinzessin Reuß zu Greiz
Народилася17 грудня 1887(1887-12-17)[1][2][…]
Грайц, Тюрингія[1]
Померла7 серпня 1947(1947-08-07)[1][2][…] (59 років)
Франкфурт-на-Одері, Радянська зона окупації Німеччини[1]
ПохованняАнтичний храм (Сансусі)
Країна Principality of Reuss-Greizd
 Пруссія
Діяльністьполітична діячка
Знання мовнімецька[5]
Титулпринцеса
РідReuss of Greizd, Schönaich familyd і Гогенцоллерни
БатькоHeinrich XXII, Prince Reuss of Greizd
МатиІда цу Шаумбург-Ліппе
Брати, сестриHeinrich XXIV, Prince Reuss of Greizd, Кароліна Ройсс цу Ґряйц, Princess Emma Reuss of Greizd, Princess Marie Reuss of Greizd і Іда Ройсс цу Гряйц
У шлюбі зВільгельм II Гогенцоллерн і Prince Johann Georg of Schönaich-Carolathd
ДітиГанс Георг фон Шенайх-Каролатd, Prince Georg Wilhelm of Schönaich-Carolathd, Princess Hermine Caroline of Schönaich-Carolathd, Prince Ferdinand Johann of Schönaich-Carolathd і Генрієтта фон Шенайх-Каролат

Принцеса Герміна Ройсс цу Грайц (нім. Hermine Prinzessin Reuß zu Greiz), також відома як принцеса Герміна Ройсс старшої лінії (нім. Hermine Prinzessin Reuß ältere Linie; 17 грудня 1887, Грайц — 7 серпня 1947, Франкфурт-на-Одері) — німецька принцеса та мемуаристка. Дружина колишнього німецького імператора Вільгельма II.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дочка князя Генріха XXII, правителя князівства Ройсс старшої лінії, і принцеси Іди цу Шаумбург-Ліппе.

Перший шлюб

[ред. | ред. код]

7 січня 1907 року вступила в шлюб з сілезьким князем Йоганном Георгом фон Шенайх-Каролатом (11 вересня 1873 — 7 квітня 1920). У шлюбі народила п'ятеро дітей:

  • Принц Ганс Георг Генріх Людвіг Фрідріх Герман Фердинанд (3 листопада 1907 — 9 серпня 1943), одружився з Сибілою, баронесою фон Цедліц унд Лайпе, загинув у бою на Східному фронті під час Другої світової війни.
  • Принц Георг Вільгельм (16 березня 1909 — 1 листопада 1927)
  • Принцеса Кароліна Герміна Ванда Іда Луїза Феодора Вікторія Августа (9 травня 1910 — 30 травня 1959), одружилася з Гуго Гербертом Гартунгом.
  • Принц Фердинанд Йоганн Георг Герман Генріх Людвіг Вільгельм Фрідріх Август (5 квітня 1913 — 17 жовтня 1973), одружився з Розою Раух, баронесою фон Зекендорфф.
  • Принцеса Генрієтта Герміна Ванда Іда Луїза (25 листопада 1918 — 16 березня 1972), одружилася з принцом Карлом Францом Прусським.

Шлюб з імператором

[ред. | ред. код]

У 1922 року син принцеси Герміни надіслав вітальну листівку до дня народження колишнього імператора, який потім запропонував йрму і Герміні приїхати до нього в Доорн. Вільгельм вважав Герміну дуже привабливою і дуже любив її товариство. Обоє вони недавно овдовіли: Герміна втратила чоловіка, який помер від туберкульозу, трохи більше півтора року тому, а Вільгельм свою дружину Августу-Вікторію — всього 9 місяців тому.

На початку 1922 року Вільгельм вирішив одружитися з Герміною. Попри заперечення монархічних прихильників Вільгельма та їхніх дітей, 63-річний Вільгельм і 34-річна Герміна одружилися 5 листопада 1922 року в Дорні. Це був щасливий шлюб, Герміна залишалася постійною супутницею життя імператора до його смерті в 1941 році. Дітей у них не було.

Подальше життя

[ред. | ред. код]

Після смерті Вільгельма II в 1941 році Герміна повернулася до Німеччини. Вона проживала в маєтку свого першого чоловіка в Сілезії до 1945 року. Після Другої світової війни Герміна потрапила під домашній арешт у Франкфурті-на-Одері в радянській зоні окупації Німеччини. Герміна померла у 59 років в таборі для інтернованих в східнонімецькій землі Бранденбург в серпні 1947 року і була похована в античному храмі в Потсдамі.

Література

[ред. | ред. код]
  • Принцеса Герміна (ліворуч) із сестрами (1903).
    Принцеса Герміна (ліворуч) із сестрами (1903).
  • Принцеса Герміна (праворуч) з сестрами Еммою і Кароліною (1905).
    Принцеса Герміна (праворуч) з сестрами Еммою і Кароліною (1905).
  • Герміна з чоловіком і дочкою Генрієттою (Доорн; 1931).
    Герміна з чоловіком і дочкою Генрієттою (Доорн; 1931).
  • Герміна і Вільгельм у своєму домі (Доорн; 1933).
    Герміна і Вільгельм у своєму домі (Доорн; 1933).

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Hermine Prinzessin von Preußen: „Der Kaiser und ich“. Mein Leben mit Kaiser Wilhelm II. im Exil. Herausgegeben, aus dem Niederländ. übersetzt und kommentiert von Jens-Uwe Brinkmann. MatrixMedia-Verlag, Göttingen 2008, ISBN 978-3-932313-26-4.

Література

[ред. | ред. код]
  • Friedrich Wilhelm Prinz von Preußen: Das Haus Hohenzollern 1918–1945. Langen Müller, München u. a. 1985, ISBN 3-7844-2077-X.
  • Friedhild den Toom, Sven Michael Klein: Hermine. Die zweite Gemahlin von Wilhelm II. (= Verein für Greizer Geschichte e.V. Vereinsmitteilungen 15, ZDB-ID 2088917-3). Verein für Greizer Geschichte e.V. u. a., Greiz 2007.
  • Louis Ferdinand Freiherr von Massenbach: Die Hohenzollern einst und jetzt. Die königliche Linie in Brandenburg-Preußen. Die fürstliche Linie in Hohenzollern. 21. überarbeitete Auflage. Verlag Tradition und Leben, Bonn 2009, ISBN 978-3-9800373-0-3.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #130256048 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б FemBio database
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Герміна_Ройсс_цу_Грайц&oldid=40373625