Герман Бем

Герман Бем
Hermann Boehm
Народження	18 січня 1884(1884-01-18) Рибник, Верхня Сілезія
Смерть	11 квітня 1972(1972-04-11) (88 років) Кіль, Шлезвіг-Гольштейн
Поховання	Nordfriedhofd
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Кайзерліхмаріне Рейхсмаріне Крігсмаріне
Вид збройних сил	військово-морські сили
Рід військ	надводні сили
Роки служби	1903–1919 1920-1945
Звання	Генерал-адмірал
Формування	SMS Віттельсбах SMS Штейн SMS Вікторія Луїза SMS Кеніг Вільгельм
Командування	SMS Гессен
Війни / битви	Перша світова війна Друга світова війна
Нагороди	Золотий німецький хрест Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Пам'ятна медаль землетрусу в Калабрії та Сицилії Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Медаль «Ліакат» За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» Медаль «За Іспанську кампанію» Орден морських заслуг (Іспанія) Орден військових заслуг (Іспанія) Золотий Іспанський хрест з мечами Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина) Орден Медауйя Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії Нагрудний знак флоту

Герман Бем (нім. Hermann Boehm; нар. 18 січня 1884, Рибник — пом. 11 квітня 1972, Кіль) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-адмірал Крігсмаріне (1941).

Біографія

1 квітня 1903 року в віці 19 років вступив у кайзерліхмаріне кадетом, де пройшов базову підготовку на вітрильному судні SMS Stein. У 1905 році закінчив військово-морське училище зі спеціальним курсом. З 1 жовтня 1909 року — командир роти 4-го морського артилерійського батальйону, з 15 вересня 1910 року —командир роти 2-ї дивізії міноносців, з 1 грудня 1911 року — командував міноносцями, одночасно в 1915-18 роках прапор-лейтенант 6-ї флотилії міноносців.

Під час Першої світової війни брав участь в битві при Скагерраці (1916). З 28 липня 1918 року — ад'ютант штабу військово-морської станції «Нордзе». 16 березня 1919 звільнений за скороченням з флоту.

Перше звільнення тривало лише рік, після чого Герман Бем знову повернувся на службу, що і стало початком його стрімкого кар'єрного просування: з 1926 року він обіймає посаду командувача 2-й мінно-торпедної флотилією; з 1932 по 1933 рік Бем керує штабом командування флоту;

В 1934 році призначений командиром лінійного корабля SMS Hessen;

У 1934-38 роках, в тому числі і під час Громадянської війни в Іспанії, займав пости командувача розвідувальними силами флоту (25 вересня 1934 — 27 вересня 1937) і командувача німецькою ескадрою в Іспанії (25 серпня — 5 жовтня, 14 листопада — 15 грудня 1936 року, 20 березня — 14 травня, 23 червня — 3 серпня 1937 року).

З 4 жовтня 1937 року —командувач-адмірал військово-морської станції «Нордзе». З 1 листопада 1938 року — командувач надводним флотом Німеччини.

1 листопада 1938 року Бема призначили командувачем флоту, але довго на цій посаді він не затримався. Його звільнили від командування не через допущення грубих помилок, і взагалі не в силу будь-яких службових міркувань. Адмірала Бема відсторонили лише тому, що Еріха Редера образило формулювання наказу, випущеного одним з офіцерів Бема, в якій грос-адмірал побачив глузування над одним зі своїх численних рішень. Як відомо, Еріх Редер дуже болісно ставився до будь-якої критики на свою адресу. Наслідком цих подій стала відставка Бема і заміна його Вільгельмом Маршаллом 21 жовтня 1939 року.

Незважаючи на вигнання Германа Бема, його здібності ніколи не ставилися під сумнів. Через деякий час Бем призначається командувачем силами крігсмаріне в Норвегії. Бем займав цей пост до піднесення в 1943 році грос-адмірала Карла Деніца, який відправив його в повторну відставку за недостатню віру в націонал-соціалізм, протидію заходам, які здійснював в Норвегії імперський комісар Йозеф Тербофен, а головне, через те, що Деніц, подібно Редеру, позбувався будь-якого старшого офіцера, який загрожував його службовому становищу. Після річної відставки Герман Бем з 1 березня 1944 року обіймав посаду головного інспектора військово-морських установ. 31 березня 1945 року подав прохання про відставку.

Нагороди

Військова кар'єра

• 1 квітня 1903 — фенріх-цур-зее
• 28 вересня 1906 — лейтенант-цур-зее
• 13 жовтня 1908 — обер-лейтенант-цур-зее
• 19 вересня 1914 — капітан-лейтенант
• 1 січня 1922 — корветтен-капітан
• 28 вересня 1929 — фрегаттен-капітан
• 1 липня 1930 — капітан-цур-зее
• 1 жовтня 1934 — контр-адмірал
• 1 квітня 1937 — віце-адмірал
• 1 квітня 1938 — адмірал
• 1 квітня 1941 — генерал-адмірал

• Срібна медаль «Ліякат» (Османська імперія; 23 листопада 1903)
• Пам'ятна медаль землетрусу в Калабрії та Сицилії (Королівство Італія; 17 березня 1911)

• Залізний хрест
  • 2-го класу (10 лютого 1915)
  • 1-го класу
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
  • 2-го класу із застібкою «Перед обличчям ворога»
  • 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (18 серпня 1917)
• Морський нагрудний знак «За поранення» в чорному (1 грудня 1918)

• Почесний хрест ветерана війни з мечами (27 грудня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно.
• Орден Медауйя, великий хрест (Іспанське Марокко; 5 квітня 1938)
• Орден Заслуг (Угорщина), великий хрест (21 грудня 1938)
• Офіційне подарункове фото Адольфа Гітлера (22 березня 1939)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (22 травня 1939)
• Медаль «За Іспанську кампанію» (Іспанія)
• Іспанський Хрест в золоті з мечами (6 червня 1939)
• Орден морських заслуг (Іспанія), великий хрест білого дивізіону (25 серпня 1939)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (14 жовтня 1939)
  • 1-го класу (6 травня 1940)
• Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» (26 жовтня 1939)
• Орден військових заслуг (Іспанія), великий хрест білого дивізіону (12 січня 1941)
• Орден Корони Італії, великий хрест (3 квітня 1941)
• Нагрудний знак флоту (14 серпня 1941)
• Німецький хрест в золоті (20 листопада 1941)
• Почесний кинджал крігсмаріне (10 березня 1943)

Див. також

• Оскар Кумметц
• Конрад Альбрехт
• Франц Ріттер фон Гіппер
• Отто Шнівінд
• Карл Ернст Вітцель
• Губерт Шмундт
• Карлгеорг Шустер

Література

• Hans H. Hildebrand und Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945 Band 1: A-G, Biblio Verlag, Osnabrück 1988, ISBN 3-7648-1499-3, S.18-19, 126-127
• Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.(рос.)
• Eberhard Kliem. Generaladmiral Hermann Boehm : ein deutscher Marineoffizier im 20. Jahrhundert. — Oldenburg : Isensee, Florian, GmbH;, 2011. — 373 с. — (Biografie) — ISBN 978-3899957983. (нім.)

Посилання

• Boehm, Hermann. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 17 січня 2013. (нім.)
• Generaladmiral HERMANN BOEHM [Архівовано 11 червня 2010 у Wayback Machine.]
• Generaladmiral Hermann Boehm. на geocities.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2009. Процитовано 17 січня 2013. (англ.)
• Фотографії і нагороди Бема.