Генріх Оберштейнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх Оберштейнер
Народився13 листопада 1847(1847-11-13)[1][2]
Відень, Австрійська імперія[1]
Помер19 листопада 1922(1922-11-19) (75 років) або 19 жовтня 1922(1922-10-19)[1] (74 роки)
Відень, Перша Австрійська Республіка[1]
ПохованняDöbling Cemeteryd
Країна Австрія
Діяльністьневролог, викладач університету
Alma materВіденський університет
Знання мовнімецька[3]
ЗакладВіденський університет
ЧленствоЛеопольдина

Генріх Оберштейнер (нім. Heinrich Obersteiner; 13 листопада 1847, Відень, Австрійська імперія — 19 листопада 1922) — австрійський невролог, професор медицини.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у родині єврейського походження. Був сином і онуком віденських лікарів. Навчався у Віденському університеті, слухав лекції Йозефа Гіртля, Карла Рокітанські, Йозефа Шкоди, Теодора Мейнерта.

Вже будучи студентом, займався науковою роботою в лабораторії Ернста Вільгельма фон Брюке (1819—1892). До отримання докторського ступеня опублікував свою першу роботу в галузі неврології про тонку структуру кори мозочка.

У 1870 році отримав докторський ступінь у Віденському університеті.

У 1873 році в університеті Відня пройшов процес габілітації в області патології та анатомії нервової системи, ставши доцентом в 1880 році, а у 1898 році — «повним професором» у галузі душевних і неврологічних захворювань. Генріх Оберштейнер був власником і директором приватної психіатричної клініки у Відні.

У 1882 році заснував всесвітньо відомий інститут анатомії і фізіології центральної нервової системи у Відні — Österreichisches Interakademisches Zentralinstitut für Hirnforschung. З 1885 року — член Німецької академії натуралістів «Леопольдина».

Г. Оберштейнер опублікував численні дослідження з фізіології і патології центральної нервової системи. Склав посібник із вивчення будови головного і спинного мозку. Він керував анатомо-фізіологічною лабораторією, де, разом з місцевими і приїжджими лікарями, постійно проводилися ґрунтовні експериментальні і патологоанатомічні дослідження. Генріх Оберштейнер поглиблено вивчав гіпноз.

У 1909 році — засновник і співробітник редакції журналу «Епілепсія» Міжнародної ліги боротьби з епілепсією.

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • Ім'ям Генріха Оберштейнера названа вулиця у віденському районі Деблінг — Obersteinergasse.
  • На честь професора і його колеги Еміля Редліха (1866—1930) названа Зона Редліха-Оберштейнера — місце входження заднього корінця у спинний мозок.

Вибрані праці

[ред. | ред. код]
  • Anleitung beim Studium des baues der nervösen Centralorgane im gesunden und kranken Zustande . Leipzig and Vienna, 1888
  • Die Lehre vom Hypnotismus. Leipzig and Vienna, 1893
  • Die Krankheiten des Rückenmarks (у співавт.)
  • Handbuch der praktischen Medizin, in Verbindung mit Zahlreichen Gelehrten. Stuttgart, 1906.
  • Makroskopische Untersuchung des Zentralnervensystems, Berlin and Vienna, 1924.

Автор першого німецькомовного видання про епілепсію.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #117083410 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Who Named It?
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]