Генріх Оберштейнер
Генріх Оберштейнер | |
---|---|
Народився | 13 листопада 1847[1][2] Відень, Австрійська імперія[1] |
Помер | 19 листопада 1922 (75 років) або 19 жовтня 1922[1] (74 роки) Відень, Перша Австрійська Республіка[1] |
Поховання | Döbling Cemeteryd |
Країна | Австрія |
Діяльність | невролог, викладач університету |
Alma mater | Віденський університет |
Знання мов | німецька[3] |
Заклад | Віденський університет |
Членство | Леопольдина |
Генріх Оберштейнер (нім. Heinrich Obersteiner; 13 листопада 1847, Відень, Австрійська імперія — 19 листопада 1922) — австрійський невролог, професор медицини.
Народився у родині єврейського походження. Був сином і онуком віденських лікарів. Навчався у Віденському університеті, слухав лекції Йозефа Гіртля, Карла Рокітанські, Йозефа Шкоди, Теодора Мейнерта.
Вже будучи студентом, займався науковою роботою в лабораторії Ернста Вільгельма фон Брюке (1819—1892). До отримання докторського ступеня опублікував свою першу роботу в галузі неврології про тонку структуру кори мозочка.
У 1870 році отримав докторський ступінь у Віденському університеті.
У 1873 році в університеті Відня пройшов процес габілітації в області патології та анатомії нервової системи, ставши доцентом в 1880 році, а у 1898 році — «повним професором» у галузі душевних і неврологічних захворювань. Генріх Оберштейнер був власником і директором приватної психіатричної клініки у Відні.
У 1882 році заснував всесвітньо відомий інститут анатомії і фізіології центральної нервової системи у Відні — Österreichisches Interakademisches Zentralinstitut für Hirnforschung. З 1885 року — член Німецької академії натуралістів «Леопольдина».
Г. Оберштейнер опублікував численні дослідження з фізіології і патології центральної нервової системи. Склав посібник із вивчення будови головного і спинного мозку. Він керував анатомо-фізіологічною лабораторією, де, разом з місцевими і приїжджими лікарями, постійно проводилися ґрунтовні експериментальні і патологоанатомічні дослідження. Генріх Оберштейнер поглиблено вивчав гіпноз.
У 1909 році — засновник і співробітник редакції журналу «Епілепсія» Міжнародної ліги боротьби з епілепсією.
- Ім'ям Генріха Оберштейнера названа вулиця у віденському районі Деблінг — Obersteinergasse.
- На честь професора і його колеги Еміля Редліха (1866—1930) названа Зона Редліха-Оберштейнера — місце входження заднього корінця у спинний мозок.
- Anleitung beim Studium des baues der nervösen Centralorgane im gesunden und kranken Zustande . Leipzig and Vienna, 1888
- Die Lehre vom Hypnotismus. Leipzig and Vienna, 1893
- Die Krankheiten des Rückenmarks (у співавт.)
- Handbuch der praktischen Medizin, in Verbindung mit Zahlreichen Gelehrten. Stuttgart, 1906.
- Makroskopische Untersuchung des Zentralnervensystems, Berlin and Vienna, 1924.
Автор першого німецькомовного видання про епілепсію.
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #117083410 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Who Named It?
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Оберштейнер, Генрих // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Heinrich Obersteiner [Архівовано 20 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)