Перейти до вмісту

Геморагічний інсульт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Геморагічний інсульт (крововилив у мозок)
Внутрішньомозковий крововилив в задній черепній ямці
Внутрішньомозковий крововилив в задній черепній ямці
Внутрішньомозковий крововилив в задній черепній ямці
Спеціальністьнейрохірургія і неврологія
Препаратисимвастатин[1] і Альтеплаза[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-118B00
МКХ-10I61
MeSHD002543
CMNS: Intracerebral hemorrhage у Вікісховищі

Геморагічний інсульт (крововилив у мозок, мозковий крововилив) — крововилив у речовину головного мозку, який виникає внаслідок розриву артерії або шляхом діапедезу форменних елементів крові, переважно еритроцитів, при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі мозкових судин тощо.

Клінічні ознаки

[ред. | ред. код]

Раптово після фізичного або емоційного навантаження виникають непритомність, гіперемія обличчя, блювання. Розвивається параліч кінцівок із протилежного вогнищу ураження боку, підвищується температура тіла, відмічаються менінгеальні симптоми.

Діагностика

[ред. | ред. код]

Діагностика інсульту на догоспітальному етапі базується на даних анамнезу (наявність судинного захворювання — артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, ревматизму. тощо), гострого розвитку церебральної патології, динаміки вогнищевих і загальномозкових симптомів. Для геморагічного інсульту характерні: раптовий початок, переважно в денний час, часто на тлі стресової ситуації, вираженість загальномозкової симптоматики (головний біль, блювання, зміни свідомості від оглушення до глибокої коми), вегетативні порушення (гіперемія шкіри, шиї, верхніх відділів грудної клітки, високий артеріальний тиск, напружений пульс, нерідко брадикардія, гіпергідроз, рання гіпертермія), явища ірітації (психомоторне збудження, автоматизована жестикуляція в непаретичних кінцівках, горметоничні судоми). При паренхіматозному крововиливі виявляється чітка вогнищева симптоматика відповідно до локалізації процесу, а при субарахноїдальному крововиливі — менінгеальний синдром.

Лікування

[ред. | ред. код]

Транспортування можливе за відсутності загрозливих для життя симптомів (глибокої коми, розладів дихання, падіння серцевої діяльності). Рекомендують піявки на ділянку сосцеподібних відростків, при підвищеному АТ — гіпотензивні засоби (ін'єкції 1-2 % розчину дибазолу по 2 мл п/ш), дегідратація (новурит — 1 мл або фуросемід 1 мл в/м), димедрол або піпольфен по 1 мл п/ш, в/в 10 мл 10 % розчину хлорида кальцію, в/м вітамін С, вікасол. Ретельний туалет шкіри, профілактика пролежнів. У хворого потрібно слідкувати за діяльністю сечового міхура та кишечника.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Довідник фельдшера / Під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б ChEMBL