Перейти до вмісту

Ганс-Гельмут Клозе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ганс-Гельмут Клозе
Віцеадмірал Клозе ставить підпис в гостьовій книзі вітрильника «Перемога» перед виходом на пенсію (30 вересня 1978).
Народився9 вересня 1916(1916-09-09)[1]
Вустров, Передня Померанія-Рюген, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Помер19 жовтня 2003(2003-10-19)[1] (87 років)
Фленсбург, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Країна Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна
ПосадаQ814172?
Військове званнявіцеадмірал
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Нарукавна стрічка «Курляндія»
Нарукавна стрічка «Курляндія»
Нагрудний знак мінних тральщиків
Нагрудний знак мінних тральщиків

Ганс-Гельмут Клозе (нім. Hans-Helmut Klose; 9 вересня 1916, Вустров — 19 жовтня 2003, Фленсбург) — німецький офіцер і розвідник, капітан-лейтенант крігсмаріне, віцеадмірал бундесмаріне. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син старшого вчителя школи мореплавства й капітан-лейтенанта резерву. 3 квітня 1936 року вступив у крігсмаріне, служив на есмінцях і торпедних катерах. З жовтня 1941 року — командир катера. Учасник ряду боїв у Ла-Манші. З квітня 1944 року — командир 2-ї флотилії катерів навчальної дивізії катерів на Балтійському морі. Учасник боїв в Фінській і Ризькій затоках. Наприкінці Другої світової війни його взяли в полон британські війська.

Перебуваючи в полоні, в 1946 році вступив в Німецьку адміністрацію з розмінування, командир тральщика. Учасник розмінування Скагерраку і данських вод. Після розпуску адміністрації працював в її наступниці, Асоціації розмінування Куксгафена, де серед іншого відповідав за контакти з Організацією Гелена.

В 1948 році отримав від британського флоту спеціальне завдання — допомогти переправити агентів у країни Балтії. Спочатку Клозе виконував завдання на колишніх катерах крігсмаріне, які були додатково обладнані для операцій на далекі відстані і малопомітної швидкості, а потім — на нових катерах. Хоча група катерів Клозе успішно виконувала завдання до 1955 року, зрештою агенти були спіймані КДБ і операції припинили. Після цього основним завданням групи стала радіоелектронна телекомунікаційна розвідка. Для цього катери Клозе були оснащені відповідними антенами і змогли отримати важливу інформацію про збройні сили радянського блоку.

1 квітня 1956 року катери Клозе були передані бундесмаріне і включені в навчальну ескадру швидкісних катерів в Кілі. На прощання Клозе висловив подяку першому морському лорду Луїсу Маунтбеттену. Клозе очолив навчальну ескадру швидкісних катерів (пізніше — 1-ша ескадра швидкісних катерів), а його розвідники стали основою розвідувальної служби бундесмаріне.

В 1962/63 роках — командир есмінця 4, служив в штаб-квартирі НАТО у Фонтенбло. В 1963/64 роках служив у оперативному відділі командування флоту. В 1964/68 роках — військово-морський аташе у Вашингтоні. В 1968/70 роках — командир флотилії швидкісних катерів. В 1970/71 роках — командувач ВМС на Північному морі. З 1971 року — заступник командувача, з 1974 року — командувач флоту. 30 вересня 1978 року вийшов на пенсію, після чого працював на верфях.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Munzinger Personen

Література

[ред. | ред. код]
  • Dermot Bradley, Heinz-Peter Würzenthal, Hansgeorg Model: Die Generale und Admirale der Bundeswehr 1955–1997 – Die militärischen Werdegänge. Band 2, Teilband 2, Hoffmann – Kusserow, Biblio-Verlag, Osnabrück, ISBN 3-7648-2562-6, S. 667–668.
  • Clemens Range: Kriegsgedient – Die Generale und Admirale der Bundeswehr. Translimes Media Verlag, Müllheim-Britzingen, ISBN 978-3-00-043646-8, S. 272–273.
  • Armin Müller: Wellenkrieg. Agentenfunk und Funkaufklärung des Bundesnachrichtendienstes 1945—1968. Ch. Links Verlag, Berlin 2017, ISBN 978-3-86153-947-6.
  • Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X