Галечко Софія
| Софія Галечко | |||
|---|---|---|---|
 Хорунжий (файнріх) | |||
.png) Софія Галечко | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 3 травня 1891 м. Новий Сонч, (тепер  Польща) | ||
| Смерть | 31 серпня 1918 (27 років) с. Пасічна  ЗУНР(утоплення) | ||
| Національність | українка | ||
| Alma Mater | Грацький університет | ||
| Псевдо | Зоня | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2 вересня 1914-31 серпня 1918 | ||
| Приналежність | .svg){kind=small} Австро-Угорщина→ ЗУНР | ||
| Формування |  УСС | ||
| Війни / битви | |||
| Командування | |||
| командир чети 4-ї сотні УСС | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
 Галечко Софія у Вікісховищі | |||
Софі́я Гале́чко (Ґалє́чко; 3 травня 1891, Новий Сонч, Австро-Угорщина — 31 серпня 1918, с. Пасічна, Австро-Угорщина) — українська громадська діячка та військовичка, хорунжа УСС.
Народилася 3 травня 1891 року в місті Новий Сонч (нині Польща) єдиною дитиною [1] поштового урядовця і приватної викладачки. У Новому Сончі закінчує народну школу. Навчалась у Самбірській народній гімназії; закінчила філософський факультет університету міста Грац (Австрія). Брала участь в українському молодіжному русі, була членкинею «Пласту». Під час навчання була головою гуртка «Рідна школа» та заступницею голови товариства «Січ». Очолює міську громадську організацію «Взаємна поміч», доброчинними послугами якої користувалася українська громада, що проживала в Ґраці.
На початку Першої світової війни добровільно вступила до легіону УСС. Зі 1914 року була санітаркою, розвідницею, стрільчинею, четаркою. Командувала четою у 4-й сотні УСС Зенона Носковського. Відзначилась під час боїв на Тернопільщині, зокрема 14 вересня 1915 вмілими діями на чолі чети врятувала від поразки курінь. Нагороджена 10 листопада 1914 року «Медаллю за хоробрість». Того ж року підвищена в званні до підхорунжої. Згодом — хорунжа УСС, відзначилася у боях в Карпатах (зима 1914-15) та Бою за гору Маківку, була нагороджена другою срібною «Медаллю за хоробрість»[2].
Брала активну участь у визвольних змаганнях 1917-1918 рр. У 1917–1918 роках служила в запасній частині — Коші Легіону УСС.
31 серпня 1918 трагічно загинула. За словами Ольги Підвисоцької: купалась у річці Бистриці, потрапила у вир і втопилася у с. Пасічна[3]. Існує версія, що Софія Галечко покінчила життя самогубством. Похована в урочищі Розтока[4].
У Надвірній щорічно проходить обласний фестиваль повстанської і стрілецької пісні імені Софії Галечко[5]. Згідно з розпорядженням Представника Президента України від грудня 1993 року її могила віднесена до реєстру місць пам'яті Української революції. В Івано-Франківському міському центрі патріотичного виховання ім. С. Бандери 17 грудня 2013 року була представлена вистава «Софія Галечко» драматичним гуртком «МІФІЯ», за мотива твору Миколи Угрин-Безгрішного «Софія Галечко»[6].
У Івано-Франківську є Вулиця Софії Галечко.
4 листопада 1990 року на могилі Софії Галечко споруджено пам'ятник: у кам'яній брилі вміщено бронзовий барельєф із зображенням Галечко у військовій формі, зверху хрест, а знизу напис: «Хорунжа УСС Софія Галечко 1891—1918. За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ».
- Луговий О. Визначне Жіноцтво України. 251 с. Торонто,1942
- Литвин М., Науменко К. Українські січові стрільці. К., 1992.
- Дмитерко-Ратич. Зі зброєю в руках: Пам`яті Софії Галечко. "Наше життя", 1958, ч. 10
- За волю України: Історичний збірник УСС. 608 с. Нью-Йорк, 1967
- ↑ Видатні постаті Наддвірнянщини (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 березня 2017. Процитовано 19 червня 2016.
- ↑ Український жіночий героїзм. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 19 червня 2016.
- ↑ Це наші дівчата – січові стрільці. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 19 червня 2016.
- ↑ 90 років тому трагічно загинула українська амазонка Софія Галечко (Фото). Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 30 листопада 2008.
- ↑ Фестиваль повстанської пісні пройшов на Прикарпатті (фото). Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 19 червня 2016.
- ↑ ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКИЙ ТЕАТР «МІФІЯ». Історична драма «Софія Галечко» (М.Угрин-Безгрішний). Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 19 червня 2016.
- Галєчко Софія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Ольга Бежук. Велика війна у щоденниках хорунжої Софії Ґалечко [Архівовано 27 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- 90 років тому трагічно загинула українська амазонка Софія Галечко [Архівовано 7 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Визвольні змагання [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Надвірнянська «Свобода» провела урочистості в пам’ять хорунжої УСС Софії Галечко. [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Похорон хор. УСС Софії Галєчко [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
| Команданти Легіону УСС |
|  | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Кіш УСС | майор Никифор Гірняк (16.01.1915 — 1.11.1918) | |||||
| Вишкіл УСС |
| |||||
| Курені УСС (сформовані 7.09.1914) (повторно сформовані 06.10.1914) |
| |||||
| Стрілецькі сотні УСС |
| |||||
| Сотня скорострілів УСС | ||||||
| Технічна сотня УСС | лейтенант Василь Клим • лейтенант Іван Сіяк | |||||
| Будівельна сотня УСС | обер-лейтенант Михайло Гнатюк • обер-лейтенант Іван Цяпка | |||||
| Сотня кінноти УСС | обер-лейтенант Роман Камінський | |||||
| Жіноча чота УСС | ||||||
| Пресова кватира УСС |
| |||||
| Вояки УСС, які згодом стали відомими | ||||||
| Організація та бойовий шлях Легіону | 1. 07 вересня 1914: сформування куренів і сотень 2. 10 вересня 1914: відбуття на фронт першого підрозділу (сотня В. Дідушка)
| |||||