Гаврилов Ілля Гаврилович

Гаврилов Ілля Гаврилович
Народився	2 серпня 1900(1900-08-02) Систо-Палкіно, Koporskoye rural settlementd, Ломоносовський район, СРСР
Помер	лютий 1977 (76 років) Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	Большеохтінський цвинтарd
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Ілля Гаврилович Гаврилов (2 серпня 1907(19070802), село Систо-Палкіно Копорської волості Петергофського повіту Санкт-Петербурзької губернії, тепер Ломоносовського району Ленінградської області, Російська Федерація — 1977, місто Ленінград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський державний діяч, капітан теплохода «Вільнюс» Балтійського морського пароплавства. Депутат Верховної ради СРСР 4-го скликання. Герой Соціалістичної Праці (21.06.1957).

Життєпис

Народився в родині селянина-рибалки.

У 1920 році закінчив Петроградський технікум водних шляхів сполучення.

Після закінчення технікуму завідував групою вітрильних суден «Мортрансу» (морського транспорту), працював матросом, боцманом, помічником капітана на кораблях «Радторгфлоту».

У 1932 році призначений капітаном теплохода «Фелікс Дзержинський». На початку німецько-радянської війни теплохід «Виборг» під керівництвом Гаврилова доставляв важливі вантажі Балтикою. Член ВКП(б).

У липні 1941 року Гаврилов був направлений на Далекий Схід — працював капітаном на теплоході «Волга» та пароплаві «Трансбалт», який був потоплений 13 червня 1945 року в Японському морі за 45 миль на північний захід від протоки Лаперуза американським підводним човном. Дев'яносто чотири людини разом із капітаном Гавриловим врятувалися на шлюпках і опинились у Японії. Завдяки дисципліні екіпажу, наполегливості капітана, зусиллям уряду СРСР всі моряки повернулися на батьківщину буквально напередодні війни з Японією в серпні 1945 року. Після закінчення військових дій на Далекому Сході Гаврилов повернувся до Ленінграда.

У 1945—1962 роках — капітан теплохода «Вільнюс» Балтійського державного морського пароплавства.

У серпні 1962 року за станом здоров'я був звільнений з посади капітана теплохода і призначений капітаном-наставником Балтійського державного морського пароплавства. Виховав цілу плеяду відомих капітанів.

У 1974 році вийшов на пенсію, проживав у місті Ленінграді.

Помер у лютому 1977 року. Похований на Большеохтинському цвинтарі Ленінграда (Санкт-Петербурга).

Нагороди і відзнаки

• Герой Соціалістичної Праці (21.06.1957)
• три ордени Леніна (21.06.1957)
• орден Червоної Зірки (24.07.1942)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)

Джерела

• газета «Ленинградская правда», .02.1954 (рос.)